Счем связано ухудшение положение крестьянства в 18 веке

Вxviii в. положение крестьян, прежде всего принадлежавших помещикам, заметно ухудшилось, особенно после введения правительством петра i в 1719 г. всеобщей переписи податных людей в связи с установлением подушной подати. при петре i они превратились в вещь, которую можно было продать, подарить, обменять (без земли и отдельно от семьи). помещик по своему усмотрению использовал труд крепостных крестьян, оброки барщина никаким законом не ограничивались. крестьяне были лишены не только личных, но и имущественных прав. все их имущество рассматривалось как принадлежащее их владельцу. помещик обладал правом суда над своими крестьянами. ему не разрешались лишь применение смертной казни и выдача крестьян вместо себя на правеж. правда, петр i в инструкции от 1719 г. предписывал выявлять помещиков, разорявших крестьян, и передавать такими поместьями родственникам. в 1721 г. было рекомендовано пресечь продажи детей отдельно от родителей. но разделение семей продолжалось вплоть до 1843 г. ограничения прав крепостных крестьян, начиная с 1730-х годов, были закреплены в законах. им запрещалось приобретать недвижимость, открывать фабрики, работать по подряду, обязываться векселями, принимать на себя обязательства без разрешения владельца, записываться в гильдии. помещикам было разрешено применять телесные наказания и отдавать крестьян в смирительные дома. усложнился порядок принесения жалоб на помещиков.

Зовнішня політика

1. Здійснював успішні походи проти половців (провів понад 80 по ходів), з якими підписав понад 19 мирних угод. Свого сина Юрія він навіть одружив із дочкою одного з половецьких ханів.

2. Зблизився з Візантією, Скандинавією, Західною Європою через налагодження династичних зв’язків:

• його сестра вийшла заміж за германського імператора;

• дочка — за угорського короля;

• сам князь був одружений з дочкою англійського короля;

• його син — з дочкою шведського короля;

• одна з дочок стала дружиною візантійського імператора;

• інша — угорського короля.

Внутрішня політика Володимира Мономаха

1. Зменшив лихварські відсотки, обмежив свавілля лихварів.

2. Обмежив права багатих над селянами.

3. Дбав про покращення становища міських та сільських низів.

4. Сприяв зміцненню політичної єдності держави.

5. Зміцнив позиції Київської держави, дипломатичними методами і військовою силою домігся визнання своєї влади практично всіма князями.

6. Продовжив удосконалення управління державою.

7. Розробив “Статут”, або доповнення до юридичного кодексу конів “Руська правда”.

8. Відродження переживала столиця держави — місто Київ, де було споруджено міст через Дніпро, нові храми, чимало інших будівель.

9. Централізація держави сприяла соціально-економічному розвитку: розвивалося сільське господарство й ремісниче виробництво, пожвавилася торгівля, виникали нові й розбудовувалися старі міста.

10. Йому вдалося на деякий час відновити в повному обсязі державу Володимира Великого і Ярослава Мудрого.