Краткий доклад о положении украинских земель в составе австрийской и российской 40 б

на початок хіх ст., внаслідок трьох поділів польщі, російсько-турецьких війн, ліквідації гетьманщини і запорозької січі українські землі опинилися під владою російської та австрійської імперій.

росія володіла слобожанщиною, лівобережжям, правобережжям і півднем, що становило близько 85% земель, заселених українцями. у складі австрійської імперії знаходилося, приблизно, 15% українських земель, а саме, східна галичина, північна буковина та закарпаття. території, що перебували під владою російської імперії, прийнято називати наддніпрянською україною, у складі австрійської імперії – західноукраїнські землі.

після приєднання українських земель до російської імперії, на них було поширено загальноімперський адміністративний устрій. на середину хіх ст. з 10 генерал-губернаторство росії три розташовувалися у наддніпрянщині. генерал-губернаторство – велика територіально-адміністративна одиниця, до складу якої входило декілька губерній. генерал-губернаторів призначав і звільняв лише імператор, він мав практично необмежену владу (військову, адміністративну, судову, фінансову). до складу трьох генерал-губернаторств на українських землях входило 9 губерній, в яких адміністративно-виконавчу функцію здійснювали губернатори. губернії поділялися на повіти, на чолі яких стояли справники.

адміністративно-територіальний поділ не враховував етнічного складу населення. на лівобережжі українці складали 95% населення, слобожанщині – 86%, правобережжі – 85%, півдні – 74%. чимало українців заселяло кубань, дон, частини воронезької, курської, гродненської, могилівської і бессарабської губерній.

53 года

Объяснение: