"напевно, кожній молодій людині знайомі батьківські слова: ось коли ми були молодими, то так не часто-густо молодь не сприймає деяких батьківських порад і, між іншим, потім шкодуе про це. щоправда, не завжди

    я вважаю, що   молодь, не сприймаючи життєвий дослід старшого покоління, чинить велику помилку, а   потім шкодує про це.  мрія кожних батьків - це виховати свою дитину в любові й добробуті. вони намагаються захистити свою кровинку від необдуманих вчинків і, спричиненої ними, небезпеки. але чим доросліше стає дитина, тим менше уваги вона звертає на поради батьків. постає питання: до яких наслідків може призвести така поведінка? і чи завжди потрібно слухати поради батьків?  

  відповідь я пропоную знайти на сторінках роману панаса мирного "хіба ревуть воли, як ясла повні". мати чіпки варинеченка - мотря - бажала сину кращої долі, а він, потрапляючи під вплив жорстокого , забуває про материнську любов і стає на шлях духовної деградації й злочину. але навіть в такій ситуації, мотря ще має надію повернути сина на істинний шлях, вона не відвертається від нього, а всіляко є, за що потім отримую "винагороду" - чіпка виганяє її з дому. чи не знаходите ви причину такого нещастя у відношенні сина до матері? будь чіпка розумніший, навіть такі обставини, як жорстоке і суцільна несправедливість, не змогли б зломати дух людини.

  ще, я вважаю доречним, навести приклад з власного досвіду. був такий період мого життя, коли я потрапив під вплив сучасних журналів і телівізійних передач, які нав"язували кожному власні думки. тоді я не розумів, того аспекту, що не в моїх інтересах слідувати цим порожнім словам, які створюються лише   для ввигоди підприємців. нажаль, я слухав їх   дуже уважно і закривав вуха, коли мені починали щось радити мої батьки. я дуже шкодую про це. я мав багато марних клопотів, що інколи породжували   погані наслідки. я радий, що все-таки мої друзі відкрили мені очі. я почав прислухатися до слів батьків і зрозуміла, що це і є та єдина істина, яка є вказівником на життєвій дорозі. зараз я впевнений, що у майбутньому не припущусь подібних помилок. 

    отже, батьки - це наближчі люди, для кожної людини. вони дарують нам часинку свого досвіду і наша вдячність повинна бути безмежною. таким чином, прислуховуючись до порад і користуючись ними на життєвому шляху, ми полегшуємо життя собі і знімаємо важкий тягар турбот і переживать з душі батьківⓐ.