Подцарство многоклеточные тип кишечнополостные общая характеристика(пресноводная гидра) кратко

Среда обитания, особенности строения и жизнедеятельности пресноводного полипа гидры в озерах, речках или прудах с чистой, прозрачной водой на стеблях водных растений встречается маленькое животное - полип гидра ("полип" означает "многоног"). это прикрепленное или малоподвижное кишечнополостное животное с многочисленными щупальцами. тело обыкновенной гидры имеет почти правильную цилиндрическую форму. на одном конце находится рот, окруженный венчиком из 5-12 тонких длинных щупалец, другой конец вытянут в виде стебелька с подошвой на конце. при подошвы гидра прикрепляется к различным подводным предметам. тело гидры вместе со стебельком обычно длиной до 7 мм, зато щупальца способны вытягиваться на несколько сантиметров. кишечная полость гидры тело гидры имеет вид мешочка, стенки которого состоят из двух слоев клеток - наружного (эктодермы) и внутреннего (энтодермы). внутри тела гидры имеется кишечная полость (отсюда и название типа - кишечнополостные). половое размножение гидры к осени, с наступлением неблагоприятных условий, гидры гибнут, но перед этим в их теле развиваются половые клетки. различают два вида половых клеток: яйцевые, или женские, и сперматозоиды, или мужские половые клетки. сперматозоиды похожи на жгутиковых простейших. они тело гидры и плавают с длинного жгутика. спрашивай,что интересует.

Оленячий мохбіологічна класифікаціяцарство: гриби  (fungi)відділ: аскомікотові гриби(ascomycota)підвідділ: pezizomycotinaклас: lecanoromycetesпорядок: леканорові  (lecanorales)родина: кладонієві  (cladoniaceae)рід: кладонія  (cladonia)вид: кладонія оленячабіноміальна назваcladonia rangiferina(l.)  weber  ex  f.h.wigg., 1780посилання  вікісховище: cladonia rangiferina  віківиди: cladonia rangiferina  ncbi: 111670

я́гель  (інакше  оле́нячий мох)  — назва  лишайників  роду  кладонія

іноді ягелем називають тільки перший вид. через кущистість оленячий мох іноді зараховують до роду  cladina.

в  українській мові  за посередництва  російської  за оленячим мохом закріпилася назва  ягель, яка в російську потрапила, ймовірно, з  карельськоїта  фінської  від  саамського  першоджерела  jiegel  (див. етимологічний словник  фасмера). у європейських мовах, крім національних назв, набула популярності  шведська  назва оленячого моху  renlav.

ягель  — один з найбільших лишайників: заввишки може сягати 10-15 см. має подвійну слань: горизонтальну (рано відмирає) і вертикальну, що має вигляд білуватих, сіруватих чи сірувато-зеленуватих кущиків,  гіфи  стеблини яких є тоненькими трубками. за вологої погоди ягель м'який і пружний на доторк, у посуху швидко твердне, стає ламким і легко розпадається на частини. підхоплені вітром, ці частини здатні дати початок новим рослинам.

розрізняють близько 35 видів (cladonia rangiferina, cladonia alpestris, cladonia sylvatica та інші), поширених у всіх частинах світу, з них в  україні  — 5.

ягель росте надзвичайно повільно. щороку у висоту він збільшується лише на декілька міліметрів.

в  тундрі  на півночі  росії  та  скандинавії  ягель має велике значення як зимовий корм для  північних оленів. та через повільне зростання ягелю не випадає використовувати одну й ту саму ягелеву пашу в тундрі декілька років поспіль. з цієї причини  саами  були змушені вести  напівкочовий  спосіб життя,  мігруючи  зі своїми регіоном у пошуках угідь.

деякі види містять  уснінову кислоту, яка має властивості  антибіотику. через це деякі народи півночі (ненці,  саами) використовували ягель для лікування низки захворювань.

в  норвегії  ягель використовується як корм для корів, свиней і овець. його збирають після дощу, оскільки в сухому вигляді він дуже ламкий. у висушеному вигляді сировина може зберігатися дуже довго і не піддається псуванню. для корів висушений ягель змочують підсоленою водою і до сіна. або ж заварюють окропом і худобі і свиням. поживна цінність ягелю дуже висока: 1  центнер  ягелю замінює 3 центнера  картоплi