Твір образ рушника як символу материнської любові та родинного затишку у поезії андрія малишка "пісня про рушник"

ответ:

in summer many people like to go to the sea.

the sea is very big.

the water is blue.

you can see white ships in the sea.

there are a lot of people with children on sand beaches.

children bathe in the sea, swim, play with a ball, watch small fish and jelly-fish.

sometimes they can see dolphins in the sea or find a sea star or sea shells.

some children lie in the sun, eat ice cream or fruit, or run and jump.

some other children build sand castles.

parents take pictures of their children.

all have a good time on the beach

перевод:

летом многие люди любят ездить на море. море большое. вода в море голубая.вы можете увидеть белые корабли в море. много людей с детьми на песчаных пляжах. дети купаются в море, плавают, играют с мячом, за мелкими рыбками или медузами. иногда они могут увидеть дельфинов в море, найти морскую звезду или ракушки. некоторые дети лежат на солнышке, едят мороженое или фрукты, бегают и прыгают. другие дети строят замки из песка. родители фотографируют своих детей. все хорошо проводят время на пляже

рушник символ материнства тому що він показує як матір любила сина або доньку тому завжти рушник шиють двома нитками червоною і чорною на знак любові і щастя і так далі

сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвоï дороги. рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя i з образом його матері. цей образ  — символ чистоти i любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. ліричний герой поезіï з великою теплотою згадує свою матір.

Оезія — це не «кращі слова в кращому порядку», це — вища форма існування мови.  й. бродський  рукописи не горять.  м. булгаков  прославимо поетів, у яких один бог — красиво сказане, безстрашне слово правди.  максим горький  література вилучена із законів тління. вона одна не визнає смерті.  м. салтиков-щедрін  твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.  о. дюма-син  що сталося б з літературою, якби справа її не захищалася? у нас є свій касаційний суд — це майбутнє. щасливий той, хто може постати перед ним.  о.   у письменника тільки і є один учитель: самі читачі.  м. гоголь  душі кожної людини є клапан, що відкривається тільки поезією.  м. некрасов  засміятися добрим, світлим сміхом може тільки лише глибоко добра душа.  м. гоголь  сатира — канчук, ударом обпалить.  і. гончаров  годі побудувати щось словом, коли те саме руйнувати ділом.  григорій сковорода  ну що б, здавалося, слова та голос — більш нічого. а серце б'ється, ожива, як їх почує!   тарас шевченко  без золота, без каменю, без хитрої мови, а голосна і правдива, мов господа слово.  тарас шевченко  наша мова — то і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею.  панас мирний  як много важить слово, одно сердечне, теплее слівце!   і. франко  не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани!   леся українка  не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті.  леся українка  о слово! будь мечем моїм! ні, сонцем стань! вгорі спинися, осяй мій край і розлетися дощами судними над ним.  олександр олесь  як не горю — я не живу. як не люблю — я не співаю. але цього я ще не знаю, бо завжди я — як полум'я.  п. тичина  якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду.  о. довженко