Чим виступає у реченні займенник(підмет чи означення) всі мости ще кленові про тата говорить вся земля

займенник - повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? : багато таємниць у світі, одна з найбільших з-поміж них-мова (і. вихованець). мудрим ніхто не вродився, а навчився (народна творчість). була зима  -  найкраща, найулюбленіша моя пора року (л. смілянський).

за значенням і граматичними ознаками займенники неоднотипні, вони поділяються на три групи:

* узагальнено-предметні:   я, ти, ми, хто, він, себе, хто-небудь, щось  тощо;

* узагальнено-якісні:   мій, твій, свій, цей, такий, всякий, кожний, ніякийтощо;

* узагальнено-кількісні:   скільки, ніскільки, стільки, скільки-небудь.

узагальнено-предметні займенники, вказуючи на предмет, співвідносяться з іменниками і мають спільні граматичні ознаки. зокрема, всі вони змінюються за відмінками, деякі з них мають число  (він  -  вони, я-  ми, ти  -  ви).  займенники він, вона, воно, крім числа і відмінка, мають родові форми. у реченні займенники, співвідносні з іменниками, виступають підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка.

узагальнено-я кісні займенники співвідносяться з прикметниками, оскільки вказують на ознаку. вони змінюються за , числами і відмінками, узгоджуючись з іменниками. у реченні переважно виконують роль означення, іменної частини складеного присудка, значно рідше - роль інших членів речення.