Якими були особливості розвитку культури в другій половині 17 - першій половині 18 ст

Наприкінці xviii ст. було наказано перевести викладання в київській академії, як і в інших навчальних закладах україни, на російську мову, а в церквах читати «голосом, свойственным российскому наречию». у 1782 p. було заборонено дякам-учителям мандрувати, чим багато шкіл позбавились учителів. таким чином, царський уряд уже у xviii ст. послідовно проводив політику удушення української мови й культури, русифікацію україни, систематично вживав заходів, щоб «малую россию к рукам прибрать». катерина ii писала, що україну, ліфляндію і фінляндію «надлежит легчайшими способами к тому, чтобы они обрусели и перестали глядеть, как волки в лесу». одночасно з цим із україни в росію відходило багато вихованців київської академії, діячів освіти, культури й церкви і проводили там велику культурно-освітню і наукову діяльність. наприклад, у слов'яно-греко-латинській академії у москві, з 1701 по 1762 р, працювало 95 професорів із київської академії, а із 21 ректора і 25 префектів відповідно 18 і 23 були теж могилянцями. українські вчені брали участь і в заснуванні академії наук у петербурзі та інших науково-культурних закладів. до росії завозилося багато створених в україні книжок — книжки для читання, книжки церковні, шкільні підручники, наукові праці, через україну до москви йшов європейський одяг, українці переносили шкільну драму й відкривали театри в багатьох російських містах — казані, тобольську, новгороді, смоленську, заносили українську церковну проповідь, свої співи і т. д. коротше, мабуть, не було жодної ділянки культури в росії; на якій би не позначився вплив діячів української культури.

Если что скрин ответа мой, я просто отвечала на такой -же вопрос и остался скрин.