Написати характеристику історичної особи михайла грушевського

михайло грушевський. 

як історик м. грушевський прагнув з'ясувати питання ролі держави в історичному плані. тут значення мало, чи держава відповідала чи не відповідала потребам народу. саме у цій сфері м. грушевський шукав ілюстрації своїм . першим чинником стала руська держава з центром у києві, а згодом зі своїм продовженням у гали­чі xii—xiv ст. важливо було довести, що київська дер­жава виникла на своєму рідному ґрунті і не була прине­сена варягами. цій меті учений присвятив розділ аналізу норманської теорії походження київської держави.

і хоч спіткала сумна доля київську .русь і галицько-волинську державу, все ж український народ і кращі його сини поривалися до соціального й національного визволен­ня, до творення української державності. учений пока­зав дві наступні спроби державотворення.

у наукових працях м. грушевського «народ» і «дер­жава» нерозривно поєднані з «героєм в історії». щоправ­да, м. грушевський виставляв на перший план народ, а не особу. за його словами, свою книгу про богдана хмельни­цького він хотів би присвятити не йому — вождеві, а творчим стражданням українських мас, усім, хто болів тілом. і духом, напружував сили фізичні й інтелектуальні, лив свою кров і бився в тенетах ситуації, перетворюючи це велике потрясіння, викликане «героєм богданом» і його компанією, в динаміку життя цілої україни.

«герої в історії» з'являються і виростають не самі із себе, у відриві від конкретно-історичних умов, без враху­вання, стану, вимог і потреб самого народу, у якого слід шукати підтримки. як зазначає о. пріцак, концепція «ге­роїв в історії» м. грушевського виходить із твердження: «люди, а в тім історичні постаті є продуктом епохи і се­редовища». у такому ключі учений в основному й роз­глядав історичні постаті. але м. грушевський був далекий від того, щоб трактувати історичних діячів як просте, механічне, автоматичне породження епохи і середовища, бо «герой в історії» діє, отже, виявляються його розум, воля, сила, а це вже суб'єкт, а не просто і тільки об'єкт історії. на цій основі і стає можливим оцінювати роль, значення «героя в історії» у світлі вимог та потреб народу. 

Современный мир многим обязан древней Греции. Это сравнительно небольшое государство оказало огромное влияние на развитие всех областей жизни человека. Возьмем, к примеру, мифы, которые являются отражением жизни человека, как в те времена, так и сегодня. Представления о мире – о человеке, медицине, политике, искусстве, литературе - в глобальном масштабе зарождались именно в Греции. Это государство было расположено на юге Балканского полуострова и на островах Эгейского моря. Соответственно, на такой сравнительно небольшой территории размещалось небольшое количество населения, но, как говорил Александр Македонский «Один грек стоит тысячи варваров». Греция выделялась среди других государств – Вавилонии, Египта и Персии – и не без оснований.

Не секрет, что вся западная цивилизация тем или иным образом происходит из культуры, которая процветала на Балканском полуострове более двух тысяч лет назад и характеризовалась необычным уровнем развития ряда наук и школ мысли. Древняя Греция была чем–то вроде маяка цивилизации среди океана варварства. И даже само слово «варвар» было впервые использовано греками и означало каждого человека, который не говорил на греческом языке и поэтому не считался членом культурного человечества. Философия, математика, физика, геометрия, скульптура, архитектура – это одни из немногих дисциплин, которые были, в их современном смысле, созданы древними греками.