Вчем значение присоединения единого государства

дальнейшее «собирание» земель при василии iii. во времена правления василия iii объединительная политика была продолжена. 1510 г. – полное присоединение пскова и уничтожение псковской феодальной республики. 1521 г. – присоединение рязани. 1514 г. – присоединение смоленска. главный итог правления василия iii – окончание процесса политического и территориального объединения земель и создание единого многонационального государства.

значение образования централизованного государства.

1. крупный прогрессивный шаг по сравнению с и политической раздробленностью княжеств и земель.

3. способствовало расширению международных связей государства.

4. способствовало защите от внешних врагов.

поражение монголо-татар. ход событий – начало октября 1480 года – и татарские (ордынские) войска стали друг против друга на угре – притоке оки. 11 октября 1480 года хан ахмат увел свои войска с угры.

итоги «стояния на угре». иго золотой орды, длившееся 240 лет, на руси пало. стояние на угре показало мощь единого государства и дипломатическое искусство ивана iii.

централизованная система . для россии конца xy – начала xyi вв. было характерно сочетание единства страны и разнообразия укладов и социальных отношений в прежде независимых землях. местные князья становились наместниками москвы.

органы системы . боярская дума – совещательный орган при великом князе. до середины xyi в. действовали два общегосударственных ведомства. дворец – возглавлялся дворецким, ведавшим личными (дворцовыми) землями великого князя. после присоединения новых территорий к москве появляются местные дворцы. казна, возглавлявшая казначеями, была главным государственным хранилищем. в ней хранились не только деньги и драгоценности, но и государственный архив и государственная печать. это была государственная канцелярия, руководившая и внешней политикой. в последствии из казны выделились главные органы отраслевого – приказы.

разграничение функций государственных чиновников. дьяки (первоначально – писцы) играли основную роль в складывавшемся аппарате власти, ведали делопроизводством. наместники – властители уездов, на которые делилась страна. волостели – властители станов и волостей, на которые делились уезды.

слабость системы . наместники получали территориями «в кормление» (вознаграждение за прежнюю службу в войсках, но не за исполнение административных и судебных обязанностей).

первый свод законов единого государства 1497 г. – судебник ивана iii. в нем была определена компетенция должностных лиц, были установлены процессуальные нормы, наказания. законодательно был установлен юрьев день – право ухода крестьян от землевладельца лишь за неделю до и неделю спустя 26 ноября;

итоги централизации. во ii половине xy – первой трети xyi вв. в россии установилась самодержавная монархия, в которой великому князю московскому принадлежала вся полнота политической власти. однако разветвленный государственный аппарат еще не сложится, что на деле ограничивало возможности центральной власти.

ответ:

з-під темного склепіння замкових воріт на підйомний міст, а потім на дорогу, виїхала строката кавалькада: мешканці замку поїхали на прогулянку по околицях; ось вони вже далеко. скористаємося тим, що міст ще опущений, і проникнемо за кам'яну огорожу замку. насамперед увагу наше зупиняється на пристрої мосту і на самих воротах. вони поміщаються між двома вежами, нерозривно з'єднаними зі стіною. тут тільки ми помічаємо, що поряд з великими воротами влаштовані маленькі, що представляють собою щось начебто хвіртки; від них також перекинутий підйомний міст через рів (pont leveis або pont torneis, zoge brucke). підйомні мости опускалися і піднімалися при ланцюгів або канатів. робилося це таким чином. над воротами в стіні, що з'єднує обидві нещодавно названі вежі, були пророблені довгасті отвори; вони прямували зверху вниз. в кожну з них по одній продевалось . з внутрішньої сторони, тобто з замкового двору, ці з'єднувалися поперечною поперечиною, і тут же від кінця однієї з спускалася залізний ланцюг.

до протилежних кінців , виходив назовні, прикріплювалися два ланцюги (по одній до кожної ), а нижні кінці цих ланцюгів з'єднувалися з кутами мосту. при такому пристрої варто тільки, увійшовши в ворота, потягнути вниз спускається там ланцюг, як зовнішні кінці почнуть підніматися і потягнуть за собою міст, який після підняття перетвориться як б перегородку, заслоняющую ворота.

у більш скромних замках, де не було особливого будівлі для житла, у першому поверсі вежі містилася головна залу, у другому - спальня господарів, у третьому - світлиці для дітей і гостей. в самому верхньому поверсі жив баштовий сторож. вартувати на вежі - це була сама важка з повинностей: сторожу доводилося відчувати холод і негоду, необхідно було з постійною увагою стежити зі своєї високої посади за всім, що відбувається як у замку, так і в його околицях.

зупинимо свою увагу на цій башті. вона занадто важливий предмет, щоб можна було пройти повз неї. це останній оплот для живуть в замку. багато перепон належало здолати ворога, перш ніж він міг би дістатися до цього пункту. у разі проникнення ворога у внутрішній двір населення замку приховувалося в центральній вежі і могло ще витримувати облогу продолжителъную в очікуванні якихось сприятливих обставин, які могли б виручити обложених з біди. здебільшого головна башта воздвигалась абсолютно в осторонь від інших будівель. при цьому намагалися вибудувати її на такому місці, де знаходився джерело: не маючи води, обложені не могли б, звичайно, довго протистояти ворогові. якщо не було джерела, то влаштовувалася цистерна. стіна центральної вежі відрізнялася своєю товщиною. форми веж бували різними: чотирикутні, багатокутні, круглі; останні переважали (з кінця хп століття), так як краще могли чинити опір руйнівній силі ворожих стінобитних машин. хід у центральну вежу влаштовувався футів на 20-40 над її підставою. у вежу можна було проникнути тільки за такої сходи, яку легко було прибрати в найкоротший строк або навіть і зовсім знищити. іноді від сусідніх будівель перекидалися до вежі підйомні мости. підвальний поверх центральної вежі, тобто весь простір від її заснування до вхідних двері нагорі, був зайнятий або темницею, або комори для зберігання хазяйських скарбів. і та, і інша були забезпечені мізерними отворами, які служили для припливу повітря. у вежі же містилися в найдавнішу пору власники замку, влаштовувалися кімнати для дітей, гостей, хворих.

але ми так захопилися спогляданням центральної вежі, що не звернули зовсім уваги на чудовий фруктовий садок та квітник разом з ним, розкинувся недалеко від грізної і похмурої вежі. з особливим задоволенням відпочиває око, стомлений розгляданням кам'яних укріплень, на трояндах і лілеї, на зелені лікарських трав, на плодових деревах, на гнучкій виноградній лозі. такі садки були, безумовно, необхідні для мешканців замку, примусових, як ви побачите нижче, жити в приміщеннях незатишних і похмурих. ось чому вони і розлучалися скрізь. за браком місця всередині замкових стін такі садки, особливо у франції, розбивалися за стінами.

в нашому замку центральна вежа ненаселена у мирний час: тільки небезпеку з боку ворога змусить перекочувати туди барона і його сім'ю. у мирний же час власники нашого замку живуть в особливій будові. підійдемо до нього. це будова називається палацом або палатою (le palais, det palas). перед нами - кам'яний двоповерховий будинок. на перший поверх, піднімається досить високо над двором, веде уздовж стіни широкі кам'яні сходи з кам'яними ж поручнями. недалеко від неї на подвір'ї встановлено камінь, що-б вершникам було легше як залазити на коня, так і злазити з нього. сходи закінчується у великий двері першого поверху великої майданчиком (ie perron). такі майданчики був бенно улюблені у франції. перший поверх зайнятий d парадної залою (sale la, la maistre sale), другий - приміщеннями.