Лінгвістичне повідомлення на тему: "відокремлені члени речення"

відокремлені члени речення

відокремленими  називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі — розділовими знаками:

позамістом лежали кримські гори, вкриті лісом (п. панч).

відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше — тире.

відокремленими можуть бути означення (також прикладки), обставини і додатки.

відокремлені означення

кома вживається для виділення відокремлених означень, виражених:

1. дієприкметниками та прикметниками, що мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника:

вмирав поет,  залюблений у світ,

вмирав поет,  задивлений у море  (п. осадчук).

деревця молоді,  укриті білим пухом,

тихенько сплять над волгою в сні (л. забашта).

розгойдане море,  вже брудне й темне,  наскакувало на берег і покривало скелі (м. коцюбинський).

2. дієприкметниками та прикметниками, що не мають пояснювальних слів і стоять після означуваного іменника, особливо в тих випадках, коли перед іменником є вже означення:

ясне сонце,  тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (панас мирний). живе життя і силу ще таїть

оця гора,  зелена і дрімлива  (м. зеров).

слався, мій народе,  мій гордий, чесний, добрий, молодий  (м. вінграновський).

3. дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так ібез них), поставленими перед іменником, якщо вони, виступаючи в ролі означення до іменника, мають ще обставинний  відтінок (будучи,   або відділені від іменника іншими членами речення:

дезорганізований раптовістю нічної атаки,  ворог не встиг учинити скільки-будь сильного

опору (о. гончар).

у червонім намисті,  зав'язана  великою хусткою,  марта була б дуже гарною молодицею (і. нечуй-левицький),

4. дієприкметниками й прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особових займенників:

як я,  бідна, тут горюю, прийди подивися (і. котляревський).

вона стоїть навпроти сагайди,  маленька, мов куріпка на межі (о. гончар).

дивився [юрко] на батька, і йому стало жаль його,  завчасно постарілого, спрацьованого  (і. харчук).

5. іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення:

висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка,  з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікті, з чорними косами,  вона [мотря] була ніби намальована на білій стіні (і. нечуй-левицький).

до неї наближалась іллевського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці  (о. гончар).

проводити, підводний, вода