1)проблемы, которые поднимает автор в "илиаде" 2)мои впечатления от поэмы ''илиада'' 60 !

Поэма гомера отражает на себе   борьбу греции с азией.  также  невозможно отрицать у самого  гомера самого  веяния   такого же настроя ,  отважного греческого антиазиатского  духа,   который   в дальнейшем к   превосходству  афин и греко-персидским войнам.  гомер - это  народный поэт, его чувствует народ , он пишет для народа и его любят, поэмы его быстро распространяются по разным уголкам земли.  они читаемы и востребованы были еще и в те далекие времена,   когда существовал тот древний мир.   у гомера,   живет в нем и существует в его сердце,    богатство общенародного героического единства. это   важно  для  него, он восхваляет  его и прославляет.  и это    навсегда связано с именем гомера и это составляет его величие не только для всей греции, но и для всего культурного человечества.  сам  гомер верующий человек, хотел привить веру в божественное происхождение всего сущего  всем людям.   у гомера наблюдается антивоенная позиция,которую он поднимает в своей поэме .  для него это страшно и некрасиво. он прекрасно показывает нам  языческое преклонение  перед   красотой живого тела земного человека, обожествлением которого и являются, в конечном итоге, языческие и    гомеровские боги. в этом вся суть  гомеровской религии и гомеровской мифологии.  борьба нового со старым  -  это первое, что бросается в глаза, когда мы задаем себе  вопросы о социально- основе гомеровской поэмы.  у гомера   мы часто встречаем   в поэме  различных  ремесленников :   это и  кузнецы, плотники, кожевники, горшечники, ткачи, золотых и серебряных дел мастера, а также прорицатели, певцы, лекари и глашатаи. уровень ремесла у гомера  чрезвычайно высок.    ему нравятся ремесленники, люди , делающие своими руками прекрасные изделия.у гомера мы находим также и рабов. это еще патриархальное рабство, где мужчин -  рабов гораздо больше,нежели женщин и используют их повсюду в разных областях.    здесь люди все еще живут в виде родоплеменных объединений, и в крайнем случае, в виде союза племен.  частная собственность и социальное неравенство уже налицо. и это отражает автор в поэме. несмотря на военный сюжет «илиады»,   его основа  относится исключительно к мирному быту и не имеет ничего общего с войной. это словно  завуалированная  действительность  мифологией и божествами.  гомеровские цари изображены   в поэме  самыми обыкновенными людьми, правда, сильными, храбрыми,   и   часто весьма властными, но в то же время наделенными обычной человеческой психологией. также , также любят. поэма интересна и удивительна красива, но    ученые до сих пор не знают ответы на   все  ее вопросы. мои впечатления довольно яркие, прекрасные и приятные.  прочитав эту поэму,  понимаешь, каков был то мир, какие люди,быт был тогда, как любили и предавали, были верны и чем занимались .

"квіти  зла" бодлера - "символічна біографія поета": збірка «квіти зла» - це поетична вершина усієї творчості шарля бодлера, в той же час її можна по праву назвати символічною біографією поета. він задумав цю книгу як поетичну копію «божественної комедії» данте. перша редакція збірки вийшла у 1857 році, але вона постійно доповнювалася новими віршами. важко назвати «квіти зла» звичайною книгою: вірші читаються єдиним твором, в якому явно простежується розвиток певної думки. це справжня сповідь мандрівної душі, її біль і страждання в життєвих шуканнях.перша глава збірки «сплін та ідеал» найдовша, але дуже важлива для розуміння всієї сутності задуму. автор розповідає читачеві, яка страшна боротьба відбувається в людських душах, як вони шматуються болісними сумнівами. тяжкі гріхи і помилки ввергають душу в безодню темноти та темряви, але високі помисли і прагнення підносять її до самих небес. останні вірші цієї глави закінчуються трясовиною, з якої не може вибратися душа ліричного героя, що страждає від смертельної туги і спліну.у главі «паризькі картини» ліричний герой в тузі, яка тягнеться ще зі «спліну та ідеалу», блукає вулицями величезного парижа. і виявляється, що душа з усіма своїми проблемами і нещастями самотня навіть у такому багатолюдному місті, як париж. бодлер піднімає тут тему маленької людини, яка актуальна для всієї європейської та російської літератури середини xix століття. ліричному героєві збірки достатньо доби, щоб зрозуміти і усвідомити весь біль своєї самотності посеред бездушного міста.глава 3 : «вино »у главі «вино» ш. бодлер розповідає, що герой його збірки не в силах витримати тяготи, що його давлять, болісну самотність. ліричний герой збірки намагається заспокоїтися і знайти забуття в наркотиках і вині, які тільки посилюють його стан. його свідомість отуманюється, він втрачає здатність тверезо міркувати і не може вже відрізнити добро від зла. хвилинна насолода дуже швидко проходить, залишаючи гіркоту, біль і почуття неподільної самотності, яке не проходить.у главі «квіти зла» ліричний герой постає перед читачами ще більш слабким і немічним. він не може витримати тих спокус навколишнього світу, які просто обрушуються на нього. він робить помилку за помилкою, один гріх за іншим: це і розпуста, і хіть, і навіть вбивство. але і солодкість гріха занадто швидкоплинна, як наркотики і вино, а ідеал так і не знайдено ні ліричним героєм збірки, ні її автором. з вас і!