Составить рассказ о моей любимой игрушки детства. 20 .

Моя любимая игрушка - эта собака бобик. когда мне было 4 годика,    мама на новый год подарила собачку. наступающий год, был годом собаки.     я его назвал бобик, потому что в этот день я смотрел мультик про собачку. её звали бобик. подаренный    бобик был такой    же пушистый, лохматый, милый и озорной, как в мультике. мне казалось    и сейчас тоже кажется, что мама специально купила мне такую    же собаку как    в мультике. потому    что бобик из мультика мне понравился. днём мама ездила в магазин за подарками, а папа остался вместе со мной дома. я был рад, что мне подарили именно эту собачку. когда я открыл все подарки, то сразу взял бобика. под ёлкой было много подарков в сто раз лучше и дороже бобика. я с бобиком играл допоздна,    а остальные подарками я заинтересовался только на следующий день.     сейчас я уже не играю с бобиком, но он у меня сидит на видном месте, и радуем меня. бобик по сей день остается моей самой любимой игрушкой.

для цього часу характерне торжество інтуїції, підсвідомого начала в творчості. митці xx століття — це люди-бунтарі, ідеалісти, інтуїтивісти. вони заперечували природне, реальне, прагнули підйому над реальним досвідом, специфічного осмислення реальної дійсності, відмову від констатації фактів. модерна література — це література дослідження, а не констатації. те, що я сьогодні говорю, завтра може бути висміяне мною.

елітаризм — характерна ознака нової літератури. народництво піддане нищівній критиці й відкинуте як застаріле. замість суспільних відмінностей (шляхетські титули) ознакою обраності виступає всеосяжний інтелектуалізм. крім формальної освіченості й орієнтування в найсучасніших тенденціях світової політики, культури, науки й мистецтва, проникнення в глибину буття активізує інтерес художників слова до таємних знань: містики, теософії, масонства.

індивідуалізм і глибока самотність оточує митців українських слова минулого сторіччя. незрозумілість сучасниками, хворобливе переживання власної виключності, репресії, заслання, арешти, нищення однодумців — усе це викликало страшний дефіцит адекватного спілкування, пошанування й затребуваності власних творів.

епоха атеїзму й позірного торжества теорії еволюції, романтичний ідеал творця як титана-богоборця спричинили поширення "каїнівського синдрому" — ідеалізму й релігійних пошуків поза традиційними церквами, а інколи й поза релігією. літератори цього часу рівняються на ідеал людинобога, де творчість аналогічна божественній дійсності. кожен художній твір і література як така — акт творення нової дійсності.

українська література xx століття — література ночі людської свідомості. більшість митців стали фізично й психічно хворими в комуністичних концтаборах, катівнях нквс, лихолітті революції й двох колосальних воєн. звідси поглиблений інтерес до психоаналізу зігмунда фрейда, іноді психологізм художнього мислення.