Твір"безсмертя і добро, вічність і краса основа життя на землі"за вивченними творами

  всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. прекрасний приклад цього тореадори з васюківки"- це пригодницько-гумористична повість. історія ця надзвичайно цікава. події, описані автором, настільки захоплюючи, що хочеться читати цю книгу від першої до останньої сторінки ще і ще.  головні персонажі повісті — це ява рень і павлуша загородній. вони звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни".у одного з них дуже незвичне ім'я — ява. в повісті розповідається, що то він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "я — ваня", а вийшло "ява" але причепилося оте "ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. у івана "руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками." ява рень — енергійний і відчайдушний хлопець. зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. але хлопець здатний не тільки на бешкетування: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "робінзон кукурузо".  павлуша загородній — це кращий друг яви. він більш врівноважений і спокійний хлопець. він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.  васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру". тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих "шпигунів".  бажання і наміри яви і павлуші дуже зрозумілі їх одноліткам. напевно, головне, про що хоче сказати автор: дружба — це велика сила! і так важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди в скрутній ситуації. це дає нам зрозуміти слова: безсмертя і добро-дружба; вічість і краса-друзі.ось це і є основою житя людини на землі.

Повтори: «гей, долиною, гей, широкою» «…женці жнуть», «гей..», «під ними…», «…необачний! » риторичні оклики: «веде своє військо, веде запорізьке хорошенько! » «…необачний! » «не журися! » «під ним кониченько» під ним вороненький, сильне-дужий! » епітети: «зелена гора»; «долиною широкою» звертання: «гей, вернися, сагайдачний», «гей, хто в лісі, озовися». «ой на горі та женці жнуть» —  народна козацька пісня  і зараз є  популярною, у якій оспівується слава й гордість україни — запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. козаки не про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. традиційно на січ не допускалися жінки, тому сагайдачний ніби так говорить про жінку. насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя.