Как ты понимаеш слово вышивка? чего вышивку называють оберегом? напиши про это текст (5-7предложений)

ещё наши далекие предки украшали свои изделия простейшими орнаментами. человек пытался разобраться, как устроен мир, найти объяснение непонятному, загадочному, таинственному. он стремился привлечь к себе добрые силы природы, а от злых защититься, и делал он это при своего искусства. свои понятия о мире человек выражал условными знаками: прямая горизонтальная линия обозначала землю, волнистая горизонтальная - воду, вертикальная линия превращалась в дождь; огонь, солнце изображались крестом. из этих элементов и их сочетаний и выстраивался узор. древний земледелец наделял природные явления действиями, чувствами, присущими живым существам, облекая их в форму птиц, животных, фантастических существ. таким образом человек выражал свои представления о мире в образах. шли века - вышивка не изчезла, переходя из поколения в поколение. солнце издавна почиталось всеми земледельческими . "не земля родит, а небо", - говорит пословица. как нарядно, празднично выглядят предметы крестьянского быта, украшенные солярными кругами - символами солнца!

я понимаю,под словом вышивка-ручную работу,вообще это слово олбразовалось от глагола вышивание.вышивание-это распространенное рукодельно искусство ,украшение различными узорами на тканях нитями,бисерои и т.п.также можно вышить различные обериги,а тоесть славянские узоря и т.п.главное в вышивке-обереге -узор и цвет.

завдання: слова передати  звукописом (фонетичною транскрипцією).

агентство -  [аген-ство];

анекдот – [анеиґдóт],

артистці – [арти́с'ц'і]

аюдаг – [айудáг],

безперечно – [беиспеирéчно]

берешся -  [беирес’: а] -  у вимові близькі  звуки вимовляються  як один подовжений  звук;  

бігти – [б’íгти],

білий [б'ілий];

бінокль -  [б’інóкл']

боротьба – [бород'ба] -  глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;

братство – [брáцтво]

братський -  [брац’кий]

братчик – [брач: ик]

бур'ян - [бурйан],

бюро -  [б’уро], 

верткі [вертк'і];

віджити [в’іджити] — 7 б., 7 зв.;

вінниця - [в’ін: иц’а], 

вітер [в'ітер];

вітчизна -  [в’іч: йзна]

вогко - [вóхко],

вокзал – [воґзá; л] -  глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких;

впав - [ўпáў] -  "в" розташоване в кінці слова після голосного;

вчишся [учйс': а];

вчиться [учйц': а];

вчора - [ўчóра] -  "в" стоїсть на початку слова перед приголосним;

в'юн - [вйун];

гіллячки - [г’іл’: ачки],

гірко -    [г’ірко], 

гірський [г'ірс'кий];

голубити - 

давнє [давн'е];

дай - [дáĭ]

двічі - [дв'іч'і];

джміль -    -  6 б., 4 зв.;

джерельна [джеирел’на]. у слові 8 звуків, які позначаються на письмі 10 буквами;

дзвін [дзв'ін];

дзвоник - [дзвóниек],

дзвякнути [дзв'акнути];

дзеркальце [дзеркал'це] - 10 букв, 8 звуків

директор [диеректор];

дніпро -  [дн’іпро], 

дьогтю – [д'óхт'у];

єдність [йед'н'іс'т'];

єреван – [йеревáн];

живе - [жиевé];

життя -  [жит'т'а];

завірюха -    [зав’ір’уха],

заводський [заводз'кий];

завтра - [зáўтра] -  "в" - всередині слова після голосного перед приголосним;

задзеленчить - [задзеи  ле  ин’чит’],

закарпаття - [закарпат’: а], 

заєць - [зайец’],

заїзд – [зáйізд];

зарісши – [зáр'іш: и]

збіжжя [зб'іж': а];

збір [зб'ір];

звір [з'в'ір];

звістка -  [зв'істка];

з джурою – [жд͡жýройу]

здоров'я – [здорóвйа],

здоров'я - [здоровйа], 

земля [земл'а];

зжати – [ж: áти]

з'їжджати - [зйіжджати],

зозуля [зоузул'а]

зоря - [зор’á]

з чим – [шчим]

зшити -  [ш: ити]

зяблик - [з’аблиек],

з'ясування - [зйасуван’: а], 

ім'я - [імйа],

іній [ин'ій];

інколи [инколи];

інший [инший]

іржа [иржа],

ірій [ир'ій]

їжак – [йіжáк];

їжак - [йіжак], 

кар'єра - [карйера];

квочці – [квó ц': і]

кігті – [к’íхт'і],

київ -  [кийів]  — 4 б., 5 зв.;

київщина - [кийівшчиена], 

кладка – [клáдка],

кожух [коужух]

кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ];

коротший [корочший];

косуля -  [коусýл'а];

кров'ю -  [кровйу];

крюк - [кр'ук];

кузня [куз’н’а] -  попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;

ларьок - [лар'ок];

легко [лéхко]

літо [л'іто];

люди [л'уди];

людство -  [л’уцтво]

львів -  [л’в’ів],

льон - [л'он];

льотчик [л'оч: ик];

майбутній [майбуґн'ій];

малюють- [мал'ýйут'];

матір'ю - [мат'ірйу];

маяк – [майáк],

менші [менш'і];

мережці – [меирéз'ц'і]

милуєшся -  [миелуйес’: а]

могти – [могти́].

мої -  [мой'і]

молодший [молоджший];

молотьба – [молод'бá]  -  глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких

мольєр – [мол'йéр]

м'якість - [мйак’іс’т’],

навчиться -  [навчиц’: а];

надія |над'ійа];

невістці -  [неив'іс'ц'і]— невістчин [неив'ішчин]

невістчин – [неив’íшчиен]

не скалічся – [не скал'íц'с'а]

нігті - [н'íхт'і]

ніч - [н’іч],

ніччю [н'іч': у];

носиться – [нóсиец': а

осінній - [ос’ін’: ій],

отже  - [óд͡жe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [д͡ж] -  букв у цьому слові – 4, а звуків – 3;

павутиння - [павутин: ’а],

палкі - [палк'і];

піддаш­шя [п'ід: аш': а];

пісня [п’іс’н’а] -  попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;

плющ - [пл'ушч];

пирогоща – [пирогóшча];

писати - [пиесáти]

повернутися - 

подяка - [под'ака]

пояснення - [пойаснеин’: а],

праця [прац'а];

президентський [президен'с'кий];

приєднання - [прие  йеднан’: а],

приязнь - [прийаз’н’],

просьба – [прóз'ба] -  глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;

п'ятниця - [пйатниц’а],

п'ять - [пйат'];

рай -    можна транскрибувати і так: [рай], і так [раj];

робишся – [рóбиес': а]

розважся – [розвáз'с'а]

розсада -  [росада];

розчин -  [рожчин];   ромашці – [ромáс'ц'і];

рум'янець - [румйане  иц’],

рюкзак – [р’уґзáк];

ряд - [р'ад];

рясно - [р’áсно],

свій -  [св'ій];

світ [с'в'іт];

свято [с'в'ато];

сміх [с'м'іх];

сніг [с'н'іг];

село - [сеилó]

сердиться -  [сердиец’: а] -  у вимові близькі  звуки вимовляються  як один подовжений  звук;

синиця - [сиeни́ц'а],

сіль - [с’ і л’],

сім - [с’ім]

солов'ї [соловйі];

сонячний -  [сон’ашний];