Де мають жити янголи? ( стариган із крилами)

Хто може однозначно розрізнити, де закінчується абсурд реальності, а де починається фантазія будь-якого письменника? з одного боку, життя настільки різноманітне, що в ньому можуть бути надзвичайні збіги обставин чи просто ситуації, що не у звичні рамки, а з іншого, — хіба свідомі пись-менники-реалісти завжди дотримувалися лише фактів? художнє слово тим і відрізняється від документа, що там завжди можна знайти певне узагальнення, реалістичні твори спокійно можуть містити в собі символічний зміст, але є ще питання, що саме вважає реальністю митець. для атеїста бог — вигадка, для віруючого — частина дійсності. крім того, не слід плутати реалізм зображуваного факту з реалізмом ідеї: вони часто-густо не спі. стовідсотково символічні твори можуть напрочуд влучно відобразити реальні тенденції та сутність явищ, або навпаки: зовні реалістичні можуть виявитися відвертою брехнею. «я реаліст, — казав про себе габріель гарсіа маркес, — бо вірю, що в латинській америці все можливе, все реальне… і вважаю, що завдання письменника полягає в тому, щоб домогтися відповідності між літературою та дійсністю». хоча ці слова стосуються роману «сто років самотності», вони є справедливими для усієї творчості цього письменника, стиль якого був названий «магічною літературою». реалізм маркеса — у внутрішній правдивості. а от щодо фантастичного компонента… краще розглянути це на конкретному прикладі. кожна віруюча людина впевнена в існуванні янголів. принаймні теоретично. чому б янголу не завітати на землю? у біблії ми неодноразово чули про такі випадки. то фантастична ця історія, чи ні? уже важко стверджувати однозначно. а те, що відбувається в оповіданні «стариган із крилами» навколо цієї надзвичайної, але не такої вже фантастичної для віруючих події — цілком реальне. як сучасна людина реагуватиме на диво? беззаперечно саме так, як це робили люди, що побачили цього старигана із крилами: хтось бачить лише видовище, таке саме, як жінка, що перетворилася на павука, хтось не вірить своїм очам, хоча ніби й не дивується й шукає відповідні пояснення, а в цілому диво виявляється чимось зайвим у буденному житті. а тепер згадаємо деякі біблійні сюжети. далеко не завжди янголи та святі з’являлися перед очі людям у небесному сяйві. навпаки, перевіряючи моральний, духовний стан людей, вони приймали часом більш ніж скромний вигляд. але ставлення людей до них вирішувало подальшу долю цілих міст і навіть народів: хтось отримував нагороду, хтось — покарання. перед знищенням содому й гоморри, наприклад, теж мала місце подібна перевірка.

старий і немічний янгол нічого не дарує, нікого не карає і навіть нічого не пророкує.

Зима - волшебное и сказочное время года, весь природный мир замер в крепком сне. Спит холодный лес, укрывшись белой шубкой, не слышно животных, прячутся по своим своим норкам, пережидают долгую зиму, лишь некоторые выходят поохотиться. Только ветер и метель, вечные спутники зимы.

Слушая сказки и рассказы о природе зимой, дети познают о жизни окружающего мира в трудное зимнее время года, как переживает зиму деревья, животные, как зимуют птицы, узнают о явлениях природы зимой.

Зима в сказках и детских рассказах:

Объяснение:

сделай лучшей отврт