Как протекает кровь по организму лягушки где берет начало и т.д.?

Кровеносная система. сердце трехкамерное, кровь в сердце смешанная ( правом предсердии – в венозная, в левом – артериальная, в желудочке – смешанная. регуляцию тока крови осуществляет специальное образование - артериальный конус со спиральным клапаном, направляющий наиболее венозную кровь к легким и коже на окисление, смешанную кровь – к другим органам тела, а артериальную – к головному мозгу. появился второй круг кровообращения (есть также у двоякодышащих рыб – легочный).

унаслідок еволюційного розвитку в організмі людини сформувалася складна система регуляції функцій, що відповідає як за збереження його стійкості, так і за його пристосувальну мінливість-адаптацію до різних умов існування. ця система забезпечує високу надійність функціонування органів, їхніх систем й організму загалом. надійність регулювання досягається існуванням кількох контурів регуляції. ці контури, з одного боку, можуть частково дублювати, а з іншого - коригувати вплив один одного.

найдавнішою формою взаємодії, що виявляється як усередині, так і між клітинами, вважають хімічну взаємодію. її здійснюють два типи речовин:

а) неспецифічні продукти обміну (метаболіти);

б) специфічні регулятори, біологічно активні сполуки. більшість зазначених регуляторів синтезується в багатьох органах,

а для деяких з них сформувалися самостійні органи утворення (залози). вони можуть впливати на процеси, що відбуваються в самій клітині, або виділятися в зовнішнє середовище. тут вони всмоктуються (найчастіше в кров) і з кров'ю розносяться по всьому організму. тому такий механізм регуляції називають гуморальною регуляцією. еволюційно пізніше з'явилися нервові механізми регуляції.

гуморальна регуляція.

сполуки, що виділяють клітини, діють:

а) на саму клітину (аутокринно);

б) місцево на прилеглі клітини (паракринно);

в) надходячи в рідкі середовища, що доставляють їх до віддалено розташованих клітин (телекринно; мал. 1).

для регулювання функцій багатьох органів і процесів такий механізм виявляється навіть ефективнішим, ніж нейронна регуляція. це зумовлено такими перевагами:

а) біологічно активна сполука може надходити до кожної клітини;

б) ширшим спектром зазначених регуляторів порівняно з медіаторами периферичних нервів;

в) тривалішою дією на клітини.