Впр 136 продовжити казку вживаючи дієслова теперешнього часу

  раненько дзвiночка бачить хлопчик, вiн зворушуэться красою квiтки. вiн не може вiдвести очей вiд конвалiи. хлопчик простягаэ руку, щоб зiрвати квiтку.

  а квiтка йому шепоче:

  -хлопчику, навiщо ти хочеш мене зiрвати?

  -а ти менi дуже подобаэшся. ти дуже гарна, - каже хлопчик.

  -добре, - зiтхаэ дзвiночок конвалiи. - зривай. тiльки перед тим, як зiрвати, кажи, який я гарний.

  дивиться хлопчик на дзвiночок конвалiи. квiтка справдi чудова. вона схожа на ранкове небо, й на блакитну воду ставка, й ще на щось дивовижно красиве. хлопчик все це вiдчуваэ, але висловити не може.

  вiн стоить бiля дзвiночка конвалiи, зачарований красою квитки.

  -рости, дзвiночку, - тихо шепотить хлопчик.

Н.в.-Чотирнадцять

Р.В.-чотирнадцяти

Д.в.-Чоттрнадцятьом

Зн.В-Чоттрнадцять

О.В.-Чотирнадцятьома

М.в.-Чотирнадцяти

К.в.-Чотирнадцять