Твір роздум на тему не одяг рикрашає людину а добрі діла

Кожен із нас, де б не знаходився, може робити людям добро. іншій людині перейти в небезпечному місці дорогу, пропустити в черзі жінку з дитиною чи інваліда, подати руку в скрутну хвилину, розділити чиєсь горе — не можна перелічити всіх випадків, коли одна людина може і повинна іншій. головне — не пройти мимо, не відвернутись, не відводити очей вбік, коли поруч із тобою в транспорті людина похилого віку або хтось потребує твоєї .  кожна, навіть невеличка зроблена тобою справа, залишить приємне почуття насамперед у твоїй власній душі.  на жаль, ми рідко говоримо про цю прекрасну якість людини. та і засоби масової інформації не переобтяжують нас цією проблемою. і даремно. сьогодні ми є свідками того, як більшість "упакованих", "крутих" хизуються своєю перевагою над "лохами", за їхнім визначенням, тобто тими, хто співчуває, співпереживає, прагне , хто "не вміє жити", "не вміє гроші робити", переступаючи через все і всіх.  у таких багатий одяг, але порожня душа.

Вже повсюди йде весна. все яскравіше світить тепле сонечко, небо стало блакитним та безхмарним. усе зазеленіло, росте свіжа травичка, розпускаються деінде квіти. цвітуть і розпускають листя дерева. птахи прилітають з виріїв і повсюди чутно їх веселе щебетання. на вулиці вже зовсім тепло. нарешті настала весна! подробнее - на -