Составь и реши в одно действие с вопросом сколько всего сколько в обеих сколько осталось на сколько болше чем на на сколько меньше чем

безперечно, головним героєм відомого пригодницького роману р. стівенсона «острів скарбів» є джим хокінс. саме від імені цього сміливого юнака ведеться оповідь у творі, саме завдяки йому події в романі розвиваються стрімко і непередбачувано, саме завдяки джиму твір р. стівенсона стає цікавим і захоплюючим. на мій погляд, незважаючи на свій юний вік, джим хокінс володіє багатьма позитивними рисами і може бути для нас зразком справжнього героя.

джим хокінс – син власників трактиру «адмірал бенбоу», який випадково виявляється втягнутим у небезпечну і захоплюючу історію. в руки джима потрапляє карта острова, на якому капітан флінт заховав дивовижні скарби. вже з перших сторінок твору ми спостерігаємо за юнаком і бачимо його як благородну і відважну людину. він дуже боїться і не хоче йти до скринь біллі бонса, але в той же час хлопець ніяк не може у важку хвилину кинути свою матір. врешті решт вони беруть там лише те, що належить особисто їм, а до золота навіть не торкаються.

і надалі, коли хокінс потрапляє на шхуну «еспаньйола», а потім опиняється і на острові скарбів, він веде себе як гідна людина. знову ж випадково джим дізнається про те, що команда шхуни майже повністю складається з піратів і що ці пірати мають намір розправитися с друзями і заволодіти картою. не вагаючись, він передає цю новину своїм друзям – доктору лівсі, капітану смолену і сквайру трелоні. своїм повідомленням юнак рятує не тільки своє життя, а й життя своїх товаришів.

вже на острові джим хокінс заводить знайомство з колишнім піратом за ім’ям бен ганн, що вже довгий час знаходився на цьому невеличкому клаптику суші. він прагне новим друзям, «природженим джентльменам, а не джентльменам удачі». джим не відштовхує цю людину і не відмовляється від його , бо вірить у те, що бен ганн змінився. у заставу своєї дружби колишній пірат розповідає новим товаришам, як на острові відшукати човен. з цим і приходить хокінс у гарнізон до своїх друзів, які організували у військовому форті оборону від піратів зі шхуни. юнак стримує своє слово, яке він дав гану бенну: «а тепер можеш іти, джиме, – сказав він, як і раніше міцно тримаючи мене за руку. – послухай, джиме, а якщо ти побачиш сільвера, ти не зрадиш йому бена ганна? навіть якщо тебе прив’яжуть до хвоста дикого коня, не видаси? » хокінс, незважаючи ні на що, до кінця усіх пригод зберігає таємницю цієї людини, тим самим рятуючи гану життя.

нарівні з дорослими хлопчик витримує натиск піратів у гарнізоні: «я схопив зі штабеля кортик. хтось інший, теж хапаючи кортика, різонув їм мене по суглобах пальців, але я навіть не відчув болю». а після цього, зовсім один, юнак пробирається на «еспаньйолу» і сам захоплює шхуну. для цього джиму доводиться битися з боцманом гендсе і навіть вбити його: «мої пістолети вистрілили і випали у мене з рук. але вони впали не одні: з приглушеним криком боцман випустив ванти і вниз головою полетів прямо у воду ». після перемоги джим знову ж сам відводить корабель в невелику бухту і ховає судно від очей піратів.

тільки-но врятувавши шхуну, джим хокінс відразу зустрічається з іншим випробуванням. в гарнізоні він опиняється в руках піратів. та юнак не втрачає холоднокровності і поводиться с почуттям власної гідності. джим навіть не уявляє, що його зрадили друзі, і не вірить жодному слову піратів. відпові на питання, які ставив до нього сільвер, він лише намагається дізнатися, що ж насправді сталося з його товаришами і думки не має їм зрадити. «робіть зі мною що хочете, мені все одно. з тих пір як я зустрівся з вами, я звик дивитися смерті в обличчя ». а коли з’ясовується, що «піратська карта бита» і джон сільвер просить у хлопчика , той вчиняє благородно і не відмовляє своєму ворогові: «я був вражений. за яку жалюгідну соломинку хапається він, старий пірат, отаман! – я зроблю все, що можу, – сказав я».

як і в більшості творів р. стівенсона в «острові скарбів» пригоди джима хокінса і його товаришів закінчуються щасливо – вони знаходять піратський скарб і повертаються додому багатими людьми. а пірати, як і повинно бути, зазнають кари і їх залишають на самотньому острові.