Слово медаль- спільнокореневе до слів медок, мед?

Нет. потому что медок мед это мед а медаль это придмет

Щастя.. у кожної людини воно різне. на мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям. щастя - це відкривати незвідане. першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. а якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! чехословацькі мандрівники зігмунд і ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей африки, америки, азії, європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги. щастя - це відчувати красу рідної природи, як т. г. шевченко, п. г. тичина, і. с. нечуй-левицький, в. м. сосюра.. мабуть, велике щастя випало м. коцюбинському, коли він, мандруючи прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "тіні забутих предків". бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. я часто запитую себе: чи була леся українка щасливою? адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини. а пейзажі у ранніх поезіях павла тичини і "мисливські усмішки" о. вишні! глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. тому мені дуже подобаються з українських письменників м. чабанівський, а. малишко, д. панличко. їхні герої - великі правдолюби. але для щастя людніш цього замало. п. а. грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ. на мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді. і тут на думку рядки з вірша т. шевченка "минають дні, минають ночі" не дай спати ходячому, серцем замирати і гнилою колодою по світу валятись. а дай жити, серцем жити і людей любити.. як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. пост закликає любити труд. людина в труді стає кращою, світлішою. тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя. я встигла зробити ще зовсім мало. адже я тільки закінчую школу. житгя попереду. мене захоплює фізика. вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. і якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.