Твір на тему люди бувають красиві по-різному. !

Людина, мабуть, найпрекрасніше боже творіння. це істота яка може мислити і відчувати, мріяти і уявляти, любити і ненавидіти. це істота яка має безліч неповторних якостей, які невластиві іншим живим організмам. саме ці якості і творять людину як індивіда.  якою ж повинна бути людина? що є найціннішим у людині? нажаль, дати об’єктивну відповідь на ці питання неможливо. чому? тому, що всі люди різні, а у різних людей і різні цінності. дехто цінить у людях їх зовнішній вигляд, тілесну красу, одяг, суспільний статус, інші – душу, характер, а дехто оцінює людей як і по зовнішньому так і внутрішньому вигляді. що ж для мене є найціннішим у людині? мабуть, душа. але і зовнішній вигляд інших людей я також ціню. давні греки вважали, що людина повинна бути красивою як і тілом, так і душею. я цілком поділяю їхню думку. хоча вважаю, що некрасивих людей не буває, бувають люди які не вміють показати свою зовнішню красу.  але все ж таки в людині я найбільше ціню її риси характеру. як на мене, то найголовнішою людською рисою є гуманність. вважаю, що кожна людина повинна гуманно відноситися до оточуючих. не можу терпіти людей, які зверхньо ставлять до інших, вважають себе найважливішими у світі. другою рисою, яку я ціню в людях є чесність. вважаю, що коли б усі люди були чесними, то у світі не було б підлості та лицемірства. для мене гірка правда є ціннішою за солодку брехню. ще однією рисою є здатність вислухати. дуже поважаю людей які вмію вислухати і в потрібний момент дати пораду. також в людях мені подобається така якість як позитивізм. дуже поважаю людей, які завжди шукають щось хороше навіть у тих життєвих ситуаціях над якими інші плачуть. ще в людях мені подобаються такі риси як: вміння вчитися на своїх помилках, здатність визнавати свою неправоту, а також вміння посміхатись життєвим труднощам. ось що я найбільше ціню в людях. всі говорять, що ідеальних людей не буває, мабуть, це так і є. проте у кожного є ідеал якою повинна бути людина. про свій я описала вище. хоча я не зовсім йому відпові, проте постійно намагаюсь удосконалюватись і наблизитись до свого ідеалу. здатність удосконалюватися впродовж життя і є найціннішою рисою у людині… 

Діалог про здоров’я

- привіт!

- привіт! підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?

- я б залюбки та не можу! справа в тому, що в мене сестричка захворіла. зараз до аптеки поспішаю, за ліками. а потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.

- дуже шкода! а що з сестрою?

- мабуть, застудилася. в неї підвищилася температура та голова болить. через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.

- це дуже неприємні відчуття. коли хворієш, весь світ не милий.

- та не кажи. недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. та хто ж слухає, поки не захворіє!

- так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.

- от і я про це задумався. сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». погано холод переносить. зарядку робити не хоче, гартуватися теж. треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. а то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.

- правильно. а то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. ми збираємося біля п’ятої години.

- буду старатися!