Риси експресіонізму в новелі новина

експресіоністська образність в українській літературі. (сучасні літературо­знавці зазначають, що уперше термін вжито у 1911 році німецьким поетом г. вальденом, але в українській літературі риси експресіонізму з’явилися у 20-ті роки xx ст. у творчості а. головка, миколи хвильового, м. куліша, а далі д. павличка, л. костенко, і. драча. але одним із перших засоби екс­пресіонізму використовує в. стефаник.)

використання засобів експресіонізму у творчості в. стефаника. (експресіо­нізм — це така течія у модернізмі, яка базується на емоційній виразності, осо­бливій загостреності зображувальних засобів з метою впливу на читача. цій течії притаманний соціально-критичний пафос.)

протест проти соціальної несправедливості і засоби імпресіонізму. (горе селянина, його соціальну незахищеність зображено «коротко, сильно і страшно» і в новелі «камінний хрест», і в новелі «новина». засобом ім­пресіонізму у творчості стефаника є перш за все спосіб побудови сюжету, у центрі якого виразна гротескна деталь. у новелі «камінний хрест» — це гой самий хрест, який воздвиг іван дідух собі й дружині ще за життя. 1 цей хрест набуває значення символу, який виражає головну думку сильно й експресивно: жити у такому суспільстві неможливо, але й без батьківщи­ни — не життя. вчинок гриця летючого з новели «новина» приголомшує одразу: вбив власне дитя з любові й жалості, бо не міг бачити, як умирає дитина з голоду. гротескність події покликана вплинути на почуття читача, змушує замислитися над соціальною несправедливістю.)

експресіонізм у антивоєнних новелах. (одним із прийомів експресіонізму є емоційна організація монологічного мовлення. саме цей прийом бачимо у новелі «сини», де сюжет, на перший погляд, абсолютно реалістичний, але постає він не у хронологічній послідовності і має на меті не зображен­ня типового характеру в типових обставинах, а дорівнює події внутрішньо­го бутл’я подіям зовнішнім. відтак єдиною реальністю залишаються емоції та переживання головного героя, майстерно передані через градацію по­чуттів, висловлених героєм у різкій емоційній формі. емоційно несподіва­не сприйняття світу, де точаться війни, зображене через дітей, як у новелах «діточа пригода» або «піступка». експресивна виразність авторської думки досягається саме таким чином.)

новела — особливий жанр. (в. стефаник використовує найчастіше саме новелу, бо цей жанр у короткій формі може передати дуже виразно автор­ську думку, адже для цього жанру не існує диктату сюжету. а для експресі­онізму сюжет, його форма має підпорядковане значення. головне — форма впливу, форма подачі думки.)

вражати — значить спонукати до думки та дії. (усі новели в. стефаника у центрі уваги тримають особливу подію або вчинок, які вражають, навіть при­голомшують своєю трагічністю. мета автора — вразити, змусити до дії. робить він це часто саме засобами експресіонізму — особливою емоційно виразною манерою зображення подій, які мають важливе значення не лише для голов­них героїв.)

Ліричний герой поезії уявляє себе духом із потойбіччя. він говорить про те, наскільки життя таємниче й загадкове, скільки в ньому доріг, котрі треба подолати, який різноманітний у людини вибір. пізнати сенс буття і небуття — це дійти «до останнього пункту», відчинити «двері замкнуті». не кожний на це зважиться, адже чекають на мандрівника «всі стихії й дощі». прогулятися в пітьму, спробувати осягнути таємниці життя й запрошує читачів поет разом зі своїм ліричним героєм.