Розкажіть про написання складних прикметників разом i через дефіс.

§32. складні прикметники разом пишемо: а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних разом: електросилови́й  (електроси́ла),залізобето́нний  (залізобето́н),лісостепови́й  (лісостеп),м’ясозаготіве́льний  (м’ясозаготі́вля),радіофізи́чний  (радіофізика),  самохі́дний(самохід),  теплообмі́нний  (теплоо́бмін),чорнозе́мний  (чорно́зем); б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника:   загальноосві́тній(зага́льна осві́та),  легкоатлети́чний(легка́  атле́тика),  мовностильовий(мо́вний стиль),  народногоспода́рський(наро́дне господа́рство),народнопоети́чний  (наро́дна пое́зія),первіснообщи́нний  (перві́сна общи́на),правобере́жний  (пра́вий бе́рег),сільськогоспода́рський  (сільське́господа́рство),  східнослов’я́нський  (схі́дні слов’я́ни); в) складні прикметники з другою віддієслівною частиною:   волелю́бний, деревообро́бний, карколо́мний, машинобудівни́й. примітка.  прикметники з другою префіксальною віддієслівною частиною пишемо через дефіс:   ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льно-вимі́рювальний; г) складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний;   так само й ті, в яких другим складником є дієприкметник: вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний,  алетро́хи ви́ще зазна́чений  (параграф), бо є пояснювальне слово. примітка 1.  прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, здебільшого зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником:   абсолю́тно сухи́й, ві́льно конверто́ваний, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рі́зко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно зв’я́заний. примітка 2.  у складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний; ґ) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне змістове навантаження передає останній прикметник, а попередні лише звужують, уточнюють його. такі прикметники здебільшого мають термінологічне значення: вузькодіале́ктне  (мовне явище),грудочеревна́  (перепона),давньоверхньоніме́цька  (мова),двовуглеки́слий  (газ),  лінгвостилісти́чні(особливості); також —  глухоніми́й, сліпоглухоніми́й; д) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами:   двадцятиповерхо́вий, семиразо́вий, стовідсотко́вий, стото́нний, двохсотдвадцятип’ятирі́чний,  але  225-рі́чний; е) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової); поперечношліфува́льний  (поперечний шліфувальний верстат). 2. через дефіс пишемо: а) складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом: ві́це-президе́нтський  (ві́це-президе́нт),ди́зель-мото́рний  (ди́зель-мото́р),  соція́л-демократи́чний  (соція́л-демокра́т),у́нтер-офіце́рський  (у́нтер-офіце́р),  член-кореспонде́нтський  (член-кореспонде́нт). примітка.  в окремих випадках, коли прикметник утворено від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставимо: москва́-ріка́ — москворі́цький; б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному:   агра́рно-сирови́нний, держа́вно-монополісти́чний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, лісопи́льно-стру́гальний, ма́сово-політи́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, озе́рно-лісови́й, пло́ско-опу́клий, постача́льно-збутови́й, свердли́льно-довба́льний, суспі́льно-політи́чний, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні:   всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-мисте́цький, наро́дно-ви́звольний, підзо́листо-боло́тний  тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник  і: агра́рний  і  сирови́нний, навча́льний  івиховни́й  тощо; в) складні прикметники, першу частину яких закінчують  -ико (-іко, -їко): геро́їко-романти́чний, істори́ко-культу́рний, меха́ніко-́чний, полі́тико-економі́чний, фі́зико-і́чний; г) складні прикметники з першою частиною  військово-, воєнно-: військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-істори́чний, воє́нно-стратегі́чний.

В нас були ідеальні знання в іграшках.

У мене був ідеальний песик Джордж.

У моєї мами були ідеальні червоні окуляри.

В Федька були ідеальний набір солдатиків.

В мене була ідеальна лялька барбі.