Как температура воздуха зависит от от широты?

Овеличине температуры, об ее изменении необходимо знать работникам метеорологических станций, которые ведут наблюдения за погодой. среднегодовая температура воздуха увеличивается с приближением к экватору. изучению особенностей годового хода приземной температуры воздуха в настоящее время уделяется большое внимание ввиду его важности и актуальности. прежде всего, это связано с изменениями климата (в частности с потеплением) , происходящими в последнее столетие. колебания температуры воздуха в течение года оказывают огромное влияние на деятельность человека (сельское хозяйство, промышленность) . их оценка и прогнозирование необходимы для развития , предотвращения каких- либо негативных последствий. все воздушные массы зимой холоднее, а летом теплее, поэтому температура воздуха в каждом отдельном месте меняется в годовом ходе: средние месячные температуры в зимние месяцы ниже, в летние - выше. вычислив для какого-либо места средние месячные температуры по многолетнему ряду наблюдений, увидим, что они плавно меняются от одного месяца к другому, повышаясь от января или февраля к июлю или августу и затем понижаясь. годовой ход температуры воздуха определяется, прежде всего, годовым ходом температуры деятельной поверхности. амплитуда годового хода представляет собой разность среднемесячных температур самого теплого и самого холодного месяцев. годовая амплитуда температуры воздуха растет, с широтой. на экваторе приток солнечной радиации меняется в течение года мало. по направлению к полюсу различия в поступлении солнечной радиации между зимой и летом возрастают, а вместе с ними возрастают и годовые амплитуды температуры воздуха. над океаном вдали от берегов широтное изменение годовой амплитуды невелико. если бы земля была сплошь покрыта океаном, свободным ото льда, то годовая амплитуда температуры воздуха менялась бы от нуля на экваторе до 5 - 6° с на полюсе. в действительности над южной частью тихого океана вдали от материков годовая амплитуда между 20 и 60° ю. ш. увеличивается приблизительно с 3 до 5° с. над более узкой северной частью тихого океана, где больше влияние соседних материков, амплитуда между 20 и 60° с. ш. растет уже с 3 до 15° с. большое влияние оказывают на годовой ход температуры воздуха погодные условия: туман, дождь и главным образом облачность. отсутствие облачности зимой приводит к понижению средней температуры самого холодного месяца, а летом - к повышению средней температуры самого теплого месяца. малые амплитуды и во многих областях над сушей и даже вдали от береговой линии, если в эти области часто приходят воздушные массы с моря (западная европа) . повышенные амплитуды и над океаном, если в эти районы часто воздушные массы с материка, например в западных частях океанов северного полушария. следовательно, величина годовой амплитуды температуры зависит не просто от характера подстилающей поверхности или от близости данного места к береговой линии, а от повторяемости в данном месте воздушных масс морского и континентального происхождения, т. е. от условий общей циркуляции атмосферы. с высотой годовая амплитуда температуры убывает. в горах внетропического пояса температура убывает в среднем на 2° с на каждый километр высоты, в свободной атмосфере больше. во внетропических широтах значительный годовой ход температуры остается даже в верхней тропосфере и стратосфере. он определяется сезонным изменением условий поглощения и отдачи радиации не только земной поверхностью, но и воздухом.

київ  — за легендою його засновником був князь кий, що прийшов сюди разом з братами щеком і хоривом та сестрою либіддю.

львів  — заснував князь данило галицький і назвав його на честь свого сина лева.

харків  — названий іменем козака харка.

чернігів  — за легендою одержав назву від князя чорного і княжни чорної, які героїчно загинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів.

суми  — названі начебто першими поселенцями-козаками, які знайшли тут торбини (сумки). сумкою називається і річка, на якій стоять суми.

житомир  — пов'язаний з ім'ям одного з дружинників київських князів аскольда і діра. після загибелі князів житомир залишив київ і оселився зі своїми воїнами в лісах на захід від нього.

володимир-волинський  — названий іменем князя володимира святославича, що збудував його як фортецю на кордоні київської русі.

дрогобич  — за народними переказами раніше називався бич. під час монголо-татарської навали місто було спалене ворогом. згодом поблизу згарища було засновано другий бич. трохи змінена назва "другий бич" збереглася досі.

фастів  — походить від селища хвостів, яке згодом перетворилося у фастів.

мукачеве  — за легендою виникло біля старовинного замка, збудованого на високому горбі. ціною нелюдських зусиль, у великих муках люди носили на собі важке каміння на гору.

конотоп  — був заснований на непрохідних болотах, де тонули коні.

бердичів  — походить від берендичів -племені, що жило тут за часів київської русі. з берендичів формувалась найбоєздатніша кіннота князя володимира мономаха.

полтава  — пов'язана з назвою річки олтавою (так раніше називалася ворскла).

вишгород  — місто київської обл. велике давнє село часів київської русі, резиденція княгині ольги. вперше згадується 946 року. одні вважають, що вишгород походить від слів "вишній город" — "високе місто", інші — від того, що розташований на дніпрі вище києва.

вінниця  — походить або від назви річки, віннички, або ж від старослов'янського слова — "віно": придане, посаг, дарована земля. з історії відомо, що вінниця була придбана князями коріатовичами.

гуляйполе  — місто запорізької області. виникло 1785р. гуляйполе означає "роздолля, вільне поле".

десна  — права притока дніпра, походить від "десниці" — права рука, правий бік.

дніпро  — стародавні греки називали борисфен, римляни і скіфи — данапріс, а згодом данапер, турки — узу, українці — дніпр. походження назви остаточно не з'ясоване. одне з припущень: від скіфського -дана — річка і -іпр — глибока.

дністер  — назва річки, можливо, походить від скіфських слів "швидка річка".

дунай  — річка, що має сучасну назву від аланського дон, дуна, дана — "вода, річка".

збруч  — ліва притока дністра. назва походить від слова збруч — "болото",

інгулець  — права притока дніпра, греки називали герос, половці - івля "оповіщення, сторожова річка",

сіверський донець  — права притока дону. слово "дон" у перекладі з аланської мови (алани — предки осетин) означало "вода; річка".

сіверський  — від східнослов'янського племені сіверян, що жили у верхній течіїрічки.

південний буг  — річка, що впадає в чорне море. стародавні греки називали — гіпа-ніс, іпаніс, у літописах відомий як бог, боуг. буг (західний буг) — річка, права притока вісли, назва, можливо, походить від "буг" - кривий, зігнутий.

прип'ять  — права притока дніпра. назва від слов'янського слова "п'ятить" — пливти по річці.

прут  — ліва притока дунаю. назва від скіфського "пораута" — "бурхлива вода", "бурхлива річка".

псел  — ліва притока дніпра. давня українська назва псло. назва виникла, очевидно, від слов'янського кореня піс, пьс, пес, пстрі — "луки, вологе місце".

рось  — права притока дніпра.слово русь (рось) означає "рудий, русявий, русий".

сейм  — ліва притока десни. назва, як вважається, пов'язана з сімома окремими джерелами притоки.