Счыненне пра аднаго з герояу аповести настечка

          серж мілеўскі — адзін з герояў аповесці к.чорнага «насцечка». ён быў вышэйшы і мацнейшы за сваіх аднакласнікаў, лепш за іх апрануты. але пісьменнік падкрэслівае, што «ў вачах яго свяцілася гэтулькі самазадавальнення, гэтулькі ўцехі з самога сябе, што здавалася, — гэты маладзенькі францік зараз заплюе вочы ўсяму свету».  серж нахабны, злосны і адначасова труслівы, баіцца адказваць за свае ўчынкі. ніхто і не чакае ад сержа нічога добрага. ён, нібы сыты і распешчаны звярок, «палюе» на дзяўчатак. яго цешаць іх пакуты, слёзы. не паважае серж і старэйшых: пажылога чалавека называв дурнем і старым чортам.сержа не любілі ў класе. у яго не было сяброў, акрамя белабрысага мішкі, які прымаў удзел ва ўсіх сержавых помстах. адносіны сержа і мішкі былі толькі падобныя на сяброўскія. хлопцы разам помсцілі старому чалавеку, разам наведвалі школьны буфет. але сапраўднымі сябрамі яны не былі. мішка карыстаўся сержавымі здабыткамі, а на тое, каб аднакласніку пазбавіцца памылак, мішкі не хапала. аўтар называв яго падхалімам і падлізнікам.    серж хацеў, каб яго лічылі героем, але няправільна разумеў геройства і зусім не ведаў, што такое сапраўдная дружба. ён не любіў працаваць, не ўмеў ладзіць з аднакласнікамі, у яго былі абмежаваныя інтарэсы. серж думаў, што калі яго бацька карыстаецца аўтарытэтам у горадзе, то частка бацькавай славы дастанецца і яму. 

ответ:Народився на станції Дебальцеве 6 січня 1898р. У 1909–1911 роках працював на содовому заводі міста Верхнього в бондарському цеху, телефоністом, чорноробом. З 1911 до 1918 рік навчався в двокласному міністерському училищі м. Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізницi, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу. Брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії. По закінченні громадянської війни вчився в Комуністичному університеті в Харкові (1922—23) і на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923—25). Належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Вперше одружився в 1922 році на Вірі Каперівні Берзіній. Від першого шлюбу в нього було двоє синів. Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Даниловою Марією Гаврилівною. В них народився син Володимир. У 1949 р. Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією. В 1951 він знову зазнав обвинувачення у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну». Помер 8 січня 1965 року.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/sosyura-volodimir/2304-volodimir-sosyura-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Объяснение: