Какие воды более пригодны для питья?

☆верховая вода☆ её часто называют верховодкой, встречается на глубине примерно от 5 до 10 м. осадочный слой почвы содержит стекающую воду с канализационных систем, орошаемых полей, в ней обычно имеются и , которыми удобряют сельхознасаждения. для питья, разумеется, такая вода непригодна, но её можно использовать для технических нужд: полива садовых участков, мытья скота, уборки территории и т. д. в крайне редких случаях верховодку можно пить, но разрешение на это должна дать техническая экспертиза. ●грунтовая вода● ниже верховодки залегает второй слой почвы, где на глубине 10-30 м с некоторой степенью вероятности можно встретить питьевую воду. грунтовая вода содержится в слое средней плотности, в скальных трещинах или рыхлых породных структурах. как только она обнаружится, уровень грунтовых вод можно считать установленным. и хотя они очищаются и улучшают свои показатели за счёт просачивания в нижние слои верховой воды, далеко не всегда их можно назвать чистыми. грунтовые воды, как и верховодка, могут содержать вредные примеси в виде солей тяжёлых металлов, хлора, стоков дворовых туалетов и т. д. учитывая это, пить такую воду без тщательной проверки соответствующих органов нельзя. ●межпластовые воды● данный тип вод называют ещё безнапорным и напорным (артезианские). располагается он на различной глубине – в зависимости от особенностей почвы. были случаи, когда такую воду находили в коренных твёрдых породах на глубине 20 м, но чаще у такой воды значительно большее залегание, уже от 30 метров. межпластовые воды чисты и пригодны для питья, и это понятно: они надёжно защищены от загрязнений. именно межпластовые воды в большинстве случаев используются для обеспечения потребителей чистой питьевой водой через водозаборные скважины. иногда, при определенном уровне залегания, такая вода (артезианская) может даже изливаться из скважины под естественным напором в виде фонтана. ну, а глубже бурить уже нет смысла – в застывшей магме воды, конечно же, нет и быть не может. в ряде случаев межпластовая вода может иметь «жесткий» привкус и повышенное количество двухвалентного железа. но она по-прежнему пригодна для питья, а улучшить её качество с успехом могут специальные фильтры.

Населенням називають сукупність людей, які постійно живуть на певній території.

Воно є об’єктом вивчення багатьох наук: статистики, соціології, етнографії, географії населення. Питаннями, пов’язаними з кількістю населення та її змінами (динамікою), займається наука демографія. Кількість населення залежить від кількох процесів, які і є об’єктами дослідження демографії.

Насамперед демографія вивчає процеси відтворення населення, тобто зміни поколінь у результаті його природного руху. Природний рух населення характеризується такими показниками, як народжуваність, смертність, природний приріст. Ці показники вимірюються у проміле (‰) або в розрахунку кількості осіб на 1000 жителів (осіб/тис. жителів) за певний період, зазвичай за рік.

Природний приріст – це різниця показників народжуваності та смертності.

Його розраховують за формулою:

Природний приріст (‰) = Народжуваність (‰) – Смертність (‰).

Природний приріст може бути додатним і від’ємним. Додатні показники приросту ігаються, якщо рівень народжуваності вищий за рівень смертності. Це норма для більшості країн світу. Утім у низці країн Європи відбувається зворотний процес. Там смертність вища, ніж народжуваність, і природний приріст є від’ємним. Це явище має назву депопуляція.

Депопуляція – систематичне зменшення абсолютної чисельності населення країни або території.

Депопуляція спричинюється до того, що кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє. При цьому відбувається «старіння нації» – зростання частки людей літнього віку. Це негативно впливає на процеси відтворення, що зрештою призводить до вимирання нації. Таким чином, природний рух населення впливає на його статево-вікову структуру, що визначає забезпеченість країни людьми працездатного віку.

На чисельність населення, крім природного руху, впливає й механічний рух, або міграції – переміщення людей по території зазвичай зі зміною місця перебування назавжди або на певний проміжок часу.

Також демографія вивчає якість населення, що передбачає передусім його можливість самовідтворюватися. Вона характеризується такими основними показниками, як шлюбність, розлучуваність, рівень здоров’я.

Отже, демографія вивчає такі дані про населення, як кількість, природний рух (відтворення) та механічний рух (міграція), статево-вікова структура, тривалість життя, якість населення. Усі ці показники називають демографічними. До провідних завдань демографії належить аналіз сучасного стану, а також короткочасні та довгострокові прогнози щодо динаміки кількості населення у світі або на окремій території.

Демографія (з грец. – народоопис) – наука, що вивчає кількість і якість населення, а також причини, які призводять до їхньої зміни.