Рассказ о многообразии растений в ростовской обласи

Растительный мир и лесное хозяйство ростовской области на территории ростовской области выделяются три подзональных типа степей: разнотравно-дерновиннозлаковые, сухие дерновиннозлаковые (бедноразнотравные) и опустыненные полынно-дерновиннозлаковые. в настоящее время они практически полностью распаханы и сохранились преимущественно на склонах , в лесхозах, заказниках, на водоохранных и других особо охраняемых территориях. более или менее крупные их массивы распространены в юго-восточных районах, где находится единственный в области заповедник. наиболее характерными чертами естественной растительности являются ксерофитность травостоя, обилие жизненных форм, видовое богатство, разнообразная фенология, ярусное строение. в результате длительного и сложного отбора растений для обитания в засушливых континентальных условиях степи, широкое развитие получили узколистые дерновинные злаки (ковыли, овсяницы, мятлики, типчак). развиты и корневищные ксерофиты (волоснецы, пырей). встречаются и эфемероидные злаки (мятлик луковичный) и эфемеры. флора области характеризуется разнообразием видового состава. достаточно отметить, что в ее состав входит свыше 1700 видов сосудистых растений, 140 - мохообразных, 192 - лишайниковых, около 550 - грибов-макромицетов и 648 видов фитопатогенных макро- и микромицетов. наиболее богатым является северо-западный регион, охватывающий настоящие богаторазнотравно и разнотравно-дерновиннозлаковые степи, в пределах которого насчитывается 1202 вида растений. юго-восточная часть области флористически значительно беднее. здесь обнаружено всего 784 вида растений. степные виды являются основной составляющей растительного покрова ростовской области. доля их варьирует от 22 до 32% во флорах различных регионов, закономерно увеличиваясь с северо-запада на юго-восток области за счет резкого уменьшения числа лесных видов. в регионе выделяются 3 зональных подтипа (по мере увеличения засушливости климата): разнотравно-типчаково-ковыльный, типчаково-ковыльный и полынно-типчаковый. степи первых двух подтипов относятся к типичным (настоящим, а полынно-типчаковый – к пустынным степям.

Широко поширене помилкове уявлення про розумовій праці як працю легені. таке уявлення засноване на тому, що при розумовому праці енергетичні витрати (а це один з головних критеріїв оцінки важкості праці) значно нижче, ніж при фізичному. якщо при важкому немеханизированной праці вони можуть досягати 350-400 і більше ккал / год, то при розумовому зазвичай не перевищують 150-200 ккал / ч. це, однак, не дає підстав вважати розумову працю легким навіть у плані можливих несприятливих наслідків заняття їм для здоров'я. нехтування вимогами раціональної організації та гігієни при цій праці створюють серйозні передумови порушень здоров'я та працездатності. в умовах науково-технічного прогресу, коли наука стає безпосередньою продуктивною силою суспільства, роль і значення розумової праці істотно зростають. ще в недавньому минулому був заняттям порівняно обмеженого кола осіб, розумова праця в сучасних умовах став органічним елементом практично всіх видів професійної діяльності. в міру ускладнення техніки і технологій зростає соціальна значимість особистої відповідальності кожного працівника, його рішень і дій у забезпеченні нормального і безпечного функціонування промислових об'єктів, паливно-енергетичних підприємств, транспорту та інших об'єктів. одне з найважливіших умов цього - хороший стан здоров'я, постійний високий рівень розумової працездатності та психологічної стійкості в процесі трудової діяльності. у фізіологічному відношенні головною особливістю розумової праці є те, що при ньому мозок виконує функції не тільки координуючого, але основного працюючого органу. при цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи, ускладнюються прийом і переробка інформації, утворюються нові функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, зростають роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них. незважаючи на істотні фізіологічні відмінності, поділ трудової діяльності на фізичну і розумову кілька умовно. у міру розвитку науки і техніки кордону між ними все більше згладжуються. тим не менш ряд видів трудової діяльності може бути віднесений до переважно розумової: інський працю, творчий (праця науковців, письменників, художників, композиторів, артистів, архітекторів, конструкторів та ін), праця операторів і працюють за дисплеями еом, праця вчителів і викладачів, медичних працівників. одну з найбільш численних груп працівників розумової праці становлять учні та студенти. для їх трудової діяльності характерні напруження пам'яті, уваги, сприйняття, часті стресові ситуації (контрольні заняття, заліки, іспити), у великій мірі малорухливий спосіб життя. про гігієну розумової праці науково-технічний прогрес і прискорення темпу життя неминуче призводить до необхідності опановувати великим обсягом наукових та інших знань і умінь. у зв'язку з цим у всьому світі щорічно збільшується число людей, що займаються розумовою діяльністю у всіх сферах виробництва. у наступні роки ця тенденція буде зберігатися. тому питання гігієни розумової праці стають все більш актуальними. історія вітчизняної та світової науки і культури дає безліч прикладів того, як правильно організований творчу працю дозволив людям похилого віку зробити великі відкриття і створити шедеври мистецтва, у той же час відомо, що при неправильній організації розумової роботи, зневазі до відпочинку розумова діяльність не може, знижуються продуктивність праці, творча активність, створюються умови для виникнення порушень у стані здоров'я. розумова праця має ряд особливостей. найчастіше він пов'язаний з тривалою роботою в закритому приміщенні і сидячим способом життя. посилена робота мозку вимагає великого припливу крові до нього, що в свою чергу пов'язано з підвищенням тонусу судин мозку. це фізіологічне підвищення тонусу судин при неправильній організації праці може перейти в патологічне, що може призвести до стійкого підвищення артеріального тиску. робота сидячи, найчастіше в напівзігнутому положенн