Прочитай вiрш . спиши. пiдкресли iменники в називному вiдмiнку множини, позноч у них закiнчення . зроби висновок. в лici ковзанку з води збудували холоди. взявши крила в бiлi боки, танцювали там сороки, бiлки ,лиски i зайчата вчились iздить на санчатах. !

весняні водитак щовесни. ідуть вони до свого човна, одмикають і веслують до незатоплених горбочків та острівців. ось перше сухе місце трапилося. не видно жодного зайця. проте скоро-таки надибають. заєць бігає по мокрій латці землі, і вуха в нього теж жалісливо стирчать.заєць хоче у воду скочити. весь він напружений, наполоханий, очі великі й опуклі. батько бере його обома руками, заєць здригається. вигляд у нього заляканий і безпорадний.а ген ще двоє зайців! нашорошили вуха, схожі на два вухаті пеньочки. і такі вони насторожені та безпорадні, так вони вражені тим несподіваним багатоводдям.батько ступає на острівець, зайці товчуться навколо нього.батько їх ловить і випускає на згірку за селом.тарасова криницямалим хлопцем тарас шевченко разом зі своїм дідом іваном ходив пішки до мотронинського монастиря, що недалеко від чигирина.ішли вони довго, хоч вийшли з дому ще вранці. надворі була спека, і подорожні притомилися. сіли, поїли, що бог послав, захотілося пити. ось неподалік вони й запримітили маленьке джерельце й почали розгрібати навколо. незабаром звідти забила вода. та ще ж яка смачна! напилися, відпочили й пішли далі.а впорядкована ними криничка залишилася й існує до наших днів, тамуючи спрагу багатьох людей, славиться своєю цілющою, смачною водою.і називають її люди тарасовою.