Як лисиця пиклуеця про свое потомство

Шлюбна пора у лисиць настає в середині лютого і триває всього де­кілька тижнів. у цей час навколо однієї самки збирається декілька самців; вони не відходять від неї ні на хвилину і залицяються до неї, подібно до того, як це роблять собаки. у цей період запах їхніх виділень стає осо­бливо різким, і частіше, ніж звично, чується їхній гавкіт. справа не об­ходиться, звичайно, без бійок між суперниками. коли самка завагітніє, вона залишає нору і поселяється в густому чагарнику, розташованому поблизу від вибраної для пологів нори. у цей час, за бекманом, вона відвідує і розширює різні нори і нарешті поселяється в такій місцевості, яку останнім часом найменше відвідували люди і собаки. розташована ця нора в затишному місці або лежить відкрито — на це вона не звер­тає уваги. у тому разі, якщо потрібної нори не знайдеться, лисиця сама вириває її або влаштовує собі кубло в дуплі дерева, під купою каміння, хмизу, або ж просто в заростях чагарнику, і м’яко вистилає його шерстю. ще під час вагітності самка починає потроху вискубувати на собі шерсть по всьому череву, від пупка до самого горла. вона це робить з подвійною метою: по-перше і головним чином, для того, щоб відкрити соски для очікуваного потомства, а по-друге, щоб ту шерсть використати на теплу і м’яку підстилку майбутнім дитинчатам. пологи настають через дев’ять тижнів, або 60—63 дні, після спаровування, звичайно в кінці квітня або на початку травня. кількість дитинчат коливається між 3 і 12; найчастіше в кублі знаходять 4—7 лисенят. за дослідженнями пагенштехера, вони з’являються на світ сліпими та із закритими вухами; вкриті дуже гладкою, короткою бурою шерсткою з жовтуватими і сіруватими на кінчиках волосками і мають чалу смугу, яка різко виділяється на лобі, білий кінчик хвоста і маленьку білу нечітку плямочку на грудях. вони вкрай незграбні, неповороткі та спочатку розвиваються дуже повільно. очі у них розплю­щуються тільки за два тижні, однак до цього ж часу прорізаються всі зуби. мати ставиться до них дуже ніжно, перші дні не залишаючи їх ні на мить, а згодом якщо і йде кудись, то лише вечірньої пори і ненадовго, заздале­гідь вживши всіляких заходів, щоб приховати їхню присутність. через місяць або півтора після свого народження маленькі хижаки, вкриті червонувато-сірою шерсткою, наважуються тихої днини виходити з нори, щоб погрітися на сонечку і погратися на волі одне з одним або з матір’ю. мати приносить їм удосталь поживи та ще з перших тижнів при­мушує їсти і навіть ловити мишей, пташок, жаб і жуків. у цей час лисиця стає ще обережнішою і при щонайменшому шумі відводить їх назад у нору, а якщо чує переслідування, то тягне їх у зубах в іншу нору. навіть у мить найсерйознішої небезпеки вона поспішає схопити дитинча, щоб донести його до безпечного місця. в кінці червня молоденькі лисички вже беруть участь у материнському полюванні, а іноді й самостійно виру­шають на лови зайчат, маленьких мишей, пташок, не нехтуючи і жуками. в кіпці липня дитинчата зовсім залишають нору і йдуть разом з матір’ю на хлібні поля, які обіцяють їм багату здобич і забезпечують цілковиту безпеку. коли жнива спустошать поля, вони перебираються в густі чагар­ники, в степи, в зарості очерету. пізньої осені вони нарешті остаточно відділяються від матері та починають самостійне життя.

Пусть велосипедисту потребовалось время t, а его скорость была v. тогда верно равенство: 60 = v*t. тогда мотоциклисту потребовалось время t-3, а скорость его была v+45, и верно другое равенство: 60 = (v+45)*(t-3) выразим из первого, например, t: t = 60/v и подставим во второе: 60 = (v+45)*(60/v - 3) 60 = 60 - 3v + 45*60/v - 45*3 перенесём всё влево: 3v + 135 - 2700/v = 0 домножим на v (корень v=0 не потеряется, потому что скорость явно была ненулевой), получим квадратное уравнение: 3v² + 135v - 2700 = 0 d = 135² + 4 * 3 * 2700 = 18225 + 32400 = 50625 = 225² v = (-135 +- 225) / 2*3 = {-360; 90}/6 = {-60; 15} отрицательную скорость отбрасываем, значит полученная скорость велосипедиста - 15 км/ч.