Нужна ! подскажите произведение в котором герой наслаждается прелестями своего возраста и не торопится взрослеть.

1

Сало їдять українці, сало вживають щодня,

В селах, у кожній хатинці, є вітчизняна свиня.

Сало з дитинства люблю я, на дотик приємне й на смак,

З ним під подушкою сплю я, від сала не схуднеш ніяк.

Приспів:

Ой, сало, сало, сало, українське сало,

Ой, яке ж воно смачне і його завжди мало,

Я до сала вже так звик, є цибуля і часник,

Покладеш сало на язик.

Сало, сало, сало, українське сало,

Українцям того сала завжди буде мало.

Щоб у вас і у нас все завжди стояло,

Треба їсти наше сало.

2

Не треба нам «Снікерс» і йогурт, не хочу в Нью-Йорк і Париж,

Дай найріднішого його – сала шматочок відріж.

Не треба ні ложки, ні вилки, сало рукою візьму,

Вип’ю я чарку горілки і сала не дам нікому.

Приспів.

Програш.

3

Нюхають токсикомани, наркомани на голці сидять,

Негри теж люблять банани, а у Франції жабу їдять.

Нам не потрібні гостинці, з далеких заморських країв,

Сала давай українцю – і найщасливіший він.

Приспів.

4

На сході їдять рибу-суші, сала не їли вони,

Жирні ріднесенькі хрюші, смачненькі мої кабани.

Все, що на сало так схоже я буду їсти ням-ням,

Сала й здоров’я, дай боже, всім українським сім’ям.