Лист до найулюбленішого героя твору т.шевченка ''''? тіки не з ітернета

Доброго дня, шановний яремо! нещодавно я дізнався про ваші героїчні вчинки і вирішив написати вам листа. я вважаю, що ви дуже нетипова особистість і не просто  рядовий учасник коліївщини. хоч з самого початку ви мені здались трохи закомплексованим і   приниженим, тобто з дитинства затурканим і зацькованим наймитом, та це лише доля зіграла з вами злий жарт  «багатому на лати та на дрібні сльози»..  проте ваша висока гідність, яка в юності таки заявила про себе, змусила вас вступити до табору повсталих. спочатку ви гнались за матеріальним, що як на мене не дуже правильно. але згодом мене вражає ваше духовне відродження, коли по при головне ви ставили мету - здобути щастя. ви - дуже сильний характер, і по при погляди інших, я не вважаю вас месником. ви справді маєте ніжне і любляче серце. я найбільше ціную в вашому характері працьовитість, цілеспрямованість, доброту, чуйність, щирість, мужність, винахідливість, здатність пожертвувати власним життям заради іншого.  і  я буду намагатися прагнути до вас, як до свого ідеалу.дякую вам! з повагою, (твоє ім*я) 

Пригляньмося до омелька кайдаша. вже немолодий, він більшу частину свого життя відробив на панщині, яка « на нього свій напечаток». працював він і після панщини, вже на себе, на свою сім'ю. «він був добрий і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря». читаючи це, співчуваєш старому, бо далі автор розкриває причину цього пияцтва. він каже, що кайдаш став заглядати в корчму, «запиваючи давнє панщинне горе». на прикладі старого кайдаша автор показує, як кріпацтво зламало людину. і хоч воно не вбило в ній трударя, але перетворило на п'яницю.  знайомлячись із марусею кайдашихою, помічаєш, що це насамперед сварлива жінка, гризлива свекруха, «наче люта змія». кріпаччина теж висушила її душу, знищила в ній добре, ніжне, ласкаве. тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. вона довго працювала в панів і наслідувала у них лиху та зарозумілість, навчилася зневажливо ставитися до нижчих за себе, підпорядковувати їх своєму впливу. але разом з тим вона хороша господиня, вміє добре куховарити. коли обродилася її невістка мотря, вона «припала коло свого онука, неначе коло своєї кайдашиха тішилася онуком, колихала його, » але через сварки і гризню невістка «не давала їй дитини й одганяла її од колиски. тільки вночі, тоді як мотря спала міцним сном, кайдашиха вставала до дитини, забавляла, як вона плакала, та годувала її молоком». так письменник-реаліст показав, що не все в образі кайдашихи було негативним. це вплив панщини та дрібної власності зробили її такою.  описав письменник і тогочасну молодь — дітей колишніх кріпаків: карпа і лавріна. сини кайдаша успадкували від батька працьовитість, турботу за свою сім'ю, а також інтереси дрібного власника. зовні брати схожі один на одного. але кожен із них — чітко окреслена індивідуальність.  старший син, карпо, був суворий і непривітний. був упертий, гордий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові: «в його була тільки пара волів, і як треба було спрягатися під плуг, він ніколи не просив волів у батька, а напитував ів між чужими людьми». на противагу карпові, лаврін був лагідної вдачі, чутливий до краси й ніжності, схильний до жартів і дотепів. він з іронією ставився до колотнечі в сім'ї, кепкував з мотрі. кайдашиха, вихваляючи сина, каже про нього: «мого лавріна, проше вас, хоч у пазуху сховай, а як іде селом, то дівчата аж перелази ламають».  коли брати одружуються, то гордий та впертий карпо бере багату дівчину мотрю, а веселий лаврін — убогу мелашку. мотря розумна, вродлива і чепурна жінка. а за характером вона « бриклива, і в неї й серце з перцем». вона любила працю. «діло ніби горіло в мотриних руках». ставши невісткою, вона довгий час змовчувала свекрусі на її докори. і лише тоді, як відчула себе наймичкою, а не господинею, її терпець увірвався: «я на батька не кричала ніколи, а в вас мусиш кричать, коли робиш на всю сім'ю сама». захищаючи себе, мотря поступово втрачає почуття міри, і згодом стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим.