Кто ни буть может скинуть перевод текста "how i learned" (9 класс) о. д. карпюк

Як я навчився плавати                    улітку я гостював у бабусі в селі.          там у мене є друг вітько. він мій одноліток. одного разу ми вирушили з ним на човні . ставок у селі не дуже глибокий, біля берега рибу не спіймаєш. треба відплисти подалі. ми так і вчинили. випливли на середину ставка, закинули вудки, чекаємо. не клює. минула, мабуть, ціла година. раптом мій поплавець занурився у воду. я став тягнути — нічого не виходило, не вистачало сили. що ж це за рибина така велика спіймалась? !           вітьок поліз та ненароком зіпхнув мене у воду. але ж плавати я тоді не вмів. «караул! — волаю, — іть! » а вітьок стоїть у човні й регоче замість того, щоб рятувати мене. сільським хлопчакам важко собі уявити, що можна не вміти плавати.          оскільки я зараз пишу цей твір, то, зрозуміло, що я тоді не втопився. якось само собою вийшло, що я підплив до човна і якось у нього забрався. риби, щоправда, ми так і не наловили. виявилось, що поплавець зачепився за корч. зате я навчився плавати. і зараз мені дуже подобається цим займатися. влучно сказав один філософ: нікому не подобається плавати, доки він не навчиться.

1) my favorite book is a work of gabriel topolsky "white bim black ear".  2) this is a story about a single man and a devoted dog. 3) they were very attached to each other. 4) but once the owner was taken to the hospital. 5) he managed to say to bim only one word "wait! ". 6) and the dog understood him, and he was waiting. 7) but fortunately, there are kind and responsive people in this world in our world. 8) and they tried to help the poor dog. 9) the story of gabriel topolsky "white bim black ear" teaches us to be kind and tolerant, faithful and loyal.  10) good people took the most active part in bim's fate. 11) the story shows us that hatred and betrayal are the lowest traits of human. 12) i love this book very much. моя любимая книга-это произведение габриэля тобольского "белый бим черное ухо". это рассказ об одиноком человеке и преданной собаке. они привязаны друг к другу. но однажды хозяин был доставлен в больницу. он успел сказать биму только одно слово : "ждать! ". и пес понял его и стал ждать. но, к счастью, есть много добрых и отзывчивых людей, в этом мире. они старались бедной собаке. произведение габриэля тобольского"белый бим черное ухо" учит нас быть добрее и терпимее, вернее и преданнее. хорошие люди приняли самое активное участие в судьбе бима. в рассказе нам показывают, что ненависть и предательство являются самыми низкими чертами характера человека. мне нравится эта книга.