Придумайте сказку о дружбе воды и растений

Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. і була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. фіалка вмирала. вона не знала чому, кого біля неї нема? глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. і тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. рослина звала її, звала, а вона не приходила. квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. що маючи дружбу, ти маєш все.

Летить земля, кричать лелеки, і зорі до ніг.  я згодився, і ми разом гуляли по місту .не ходи, дівча, на луг, не ламай тополю .  ще сніг кругом, ще голі віти в дубс, і не курличуть в небі журавлі (в.сосюра)стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (м.івченко). я знову згадав ті хвилини, що душу п'яніли мою (в.сосюра  ).