Горе уму — так первоначально звучало название грибоедовской комедии.но автор изменил его. по-вашему, какой оттенок смысла появился в новом названии?

На мой взгляд, во втором названии "горе от ума" грибоедов подчеркнул, что все человеческие беды не от незнания чего-либо, а именно от всех познаний, которыми владеет человек. как раз в комедии и говорится об этом: молодой передовой дворянин чацкий возвращается в москву и не находит родственную душу, не находит понимания своих мыслей и чувств, он понимает, что никому не нужен, что здесь (в "фамусовском обществе") он обречён на гибель. именно поэтому главный герой комедии был вынужден уехать

Через підступність святих отців молодий гурон потрапляє до в’язниці, саме там він знайомиться з гордоном, який навчив його мислити, розуміти суть речей. юнак ніби губка всотував знання і мав природній дар не тільки розуміти, але й аналізувати їх, пропускаючи через усвідомлення добра, доброчесності. після тривалих бесід, обговорень гордон дійшов висновку: «…я зміцнював лише забобони, а він слухає лиш голос природи». та це й зрозуміло, бо слова простака «я народився вільним, як вітер…» — тому підтвердження. простак — головний герой твору, юнак, вихований у племені гуронів, який з дитинства ввібрав простоту ставлення до навколишнього світу, бо закони природи були законами його життя. він зауважує: «я завжди щиросердно кажу те, що думаю, як і роблю все, що захочу». безперечно, що він знає ціну слова, розуміє, що за словом має бути відповідний вчинок, але він не може осягнути тих умовностей, що панували у французькому суспільстві. щиро покохавши сент-ів, простак не розуміє тих перешкод, що стають на його шляху, адже все просто: вони кохають одне одного і повинні бути разом.