Іть написати твір, будь-ласка , на тему за що ти хочиш подякувати свої першій вчительці 5-7 речень

    до школи вперше прийшли малюки. завтра iм починати навчання. а сьогоднi вони знайомляться з учителем.

  старий учитель зустрiчаэ десяте поколiння своiх пройдуть рокi i вже дорослi людини будуть вспоминати свого першого вчителя.

перша вчителька - одна з найрідніших людей які траплятимуться у твоєму житті. як усім відомо - школі, це перший важливий крок у самостійне життя, а перша вчителька люб'язно є нам у цьому та підтримує. вона - наче матір, і вона не менше хвилюється за тебе коли ти в біді, і радіє твоїм успіхам. я хочу подякувати своїй першій вчительці за те, що вона розкрити мені ті слабкі невпевнені крильця, які нестимуть мене усього важкого, самостійного життя.

Одного разу на зупинці автобусу я побачив літню жінку з дівчинкою років шести. мабуть, то були бабуся та онука. ця дівчинка чомусь мою увагу, тож я почав роздивлятися її. дівчинка була струнка й тоненька. вона стояла, схрестивши ніжки, та тримала бабусю під руку. її довге та густе каштанове волосся, зав’язане у два «хвостика», спадали нижче пліч. дівчинка роздивлялась навкруги своїми великими карими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. мабуть, автобуса вони з бабусею чекали вже довгенько. незважаючи на це, у погляді дівчинки відчувався непідробний інтерес до всього, що коїлося навкруги. дівча повертало свою акуратну голівку в усі боки, роздивляючись людей на зупинці, автомобілі, що проїжджають повз, вивіски магазинів, голубів, що проходжали поважно трохи поодаль. потім вона поверталася до бабусі й обличчя її ставало не по-дитячому серйозним. дівчинка гладила бабусину руку та починала виглядати на дорогу. дівчинці дуже пасувало її просте літнє платтячко світло-жовтого кольору та легкі сандалії, в них вона була схожа на красиву ляльку щойно з магазину. раптом вона радісно гукнула дзвінким голосом: «бабуся, а от і наш автобус! » і з широкою посмішкою на обличчі потягла бабусю за собою. я чомусь посміхнувся, побачивши радісне та спокійне обличчя темноволосої дівчинки, що виглядала з вікна автобуса, який від’їжджав від зупинки.