Сочинение над чем меня заставил задуматься рассказ л.н.толстого кавказский пленник

Вповести л. толстого «кавказский пленник» описана жизнь   горцев, военных и природа кавказа. главным героем повести является офицер жилин, который попадает в плен к горцам, вместе со своим однополчанином костылиным. будучи смелым человеком , жилин не соглашается с   положением пленника, несмотря даже на то, что горцы уважали его за умелые руки, и совершает бегство, которое оказывается неудачным.   жилин не бросает своего друга и, несмотря на то, что костылин тяжелее него, убегая от татар, несет его на себе.   даже после неудачного побега жилин не останавливается, и совершает побег снова и достигает своей цели, добирается до .  в повести, кроме жилина, теплые чувства вызывает татарская девочка дина, которая имеет чувство сострадания. дина, не испытавшая родительской любви, постоянно одна. почувствовав доброту жилина она, несмотря на большой риск, кормила пленников и и сбежать. дина как и жилин желает людям делать только добро.  костылин    -   слабовольный человек. эти черты сразу он бросил офицеров, когда на них напали татары, испугавшись за свою жизнь просит у родных , в виде выкупа. долго не решается на побег, а при побеге постоянно причитает о том, что у него нет сил бежать. костылин  труслив и поэтому не совершает повторный побег с жилиным.    татары   изображены злыми, жестокими людьми. они ненавидят людей другой национальности,  писатель сравнивает их с «волками». татары – воины, для них война с другими людьми дело чести.   в своей повести л.н.толстой всем поколениям дал урок, который должны люди знать и никогда не забывать – это доброта, справедливость и любовь. 

Сер Артур Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в шотландському місті Единбург, у сім'ї Чарльза Алтамонта Дойла — архітектора і художника. Велику роль у житті Конана Дойла відіграла його мати Мері Фолі. Від неї він успадкував свій інтерес до рицарських традицій, подвигів і пригод. Конан Дойл казав: «Справжня любов до літератури, схильність до письменництва йде в мене, я вважаю, від матері».

Шкільне життя письменника пройшло в «похмурих баштах і стінах» підготовчої школи Годдера, а потім єзуїтського коледжу Стоніхерст (графство Ланкашир) (1869–1876). Зі шкільних років у Конана Дойла буквально «заговорив» розповідач. Почуте від матері, гра уяви, що прокинулася, все це стало матеріалом для усних розповідей, якими він бавив своїх знайомих.

Усидливий студент за книгами — такий портрет Конана Дойла в Единбурзькому університеті, 1876–1881. У жовтні 1879-го з'явилася його розповідь «Таємниця Сесасської долини» (англ. «The Mystery of Sasassa Valley»). Йому пощастило, канікули передостаннього року навчання в університеті він провів у плаванні. На судні він був корабельним лікарем і побував в арктичних водах. 1881 року Конан Дойл отримав університетський диплом, став M. B. (англ. bachelor of medicine) бакалавром медицини і магістром хірургії. Тоді він намалював карикатуру, зобразивши на ній себе з дипломом і підписав її «Ліцензія на вбивство»[6]. Упродовж 1882–1890 років займався лікарською практикою. 1882 року він знов у плаванні, цього разу південному. Він побачив Західну Африку.

1891 року Конан Дойл залишив діяльність лікаря. Література стала для нього професією.

1885-го Конан Дойл одружився з Луїзою Гокінс, яка хворіла на туберкульоз і померла 1906 року. 1907-го Дойл одружився з Джині Лекі, котру знав із 1897 року. Дойл мав п'ятеро дітей: двох від першої дружини — Мері й Кінгслі, і трьох від другої — Джин, Деніс і Адріан.

Конан Дойл помер від серцевого нападу 7 липня 1930 року в своєму будинку в Кроуборо (англ. Crowborough (Сассекс).

Син письменника Адріан написав біографію свого батька під назвою «Справжній Конан Дойл». Він писав: «Уже сама атмосфера будинку дихала лицарським духом. Конан Дойл навчився розбиратися в гербах набагато раніше, ніж познайомився з латинським відмінюванням».