Аналіз вірша м. рильського " в високій келії "

Ввисокій келії, самотно-таємничій, де тіні вічнії спинились у кутках, сиджу за книгою. ніхто мене не кличе, і до людей давно уже згубив я шлях. гордими, проречисто-німими стоять кругом книжки, нетлінні, мов краса, як мисль, як ідеал. хто розмовляє з ними, для того все ясне: земля і небеса. і чарівницькі скрізь чудні стоять прилади, і вищого огню блакитнеє крило, мов одблиск сяєва взискуємого града, освітлює моє натруджене чоло. не бог, не сатана витає надо мною, а інший, дивний дух на все кладе печать прозорої краси і срібного спокою, яких земним устам не чуть і не назвать. і опіуму дим у мертвий час півночі по келії пливе, і в тьмі його встають лиця незнаного ясні, недвижні очі, і заворожують, і світять, і зовуть. в високій келії, щасливо-одинокий, чернець без божества і жрець без молитов, найшов я крижаний і незглибимий спокій, що більший над земні страждання і любов.

ответ:

одно из самых сильных стихотворений некрасова о народе , посвященная детям " железная дорога " .событие подсказавшее сюжет стихотворения , строительство железной дороги между петербургом и москвой законченное в 1851 году