Іть написати казку про двох хвальків-розбишак

  одного разу літав він із своїм товаришем, теж молодим горобчиком, по дворі в одного господаря. літали вони, гралися, по смітничку громадили та й знайшли три конопляні зернятка. от наш горобчик і каже: - мої зернятка! я знайшов! а чужий і собі: - мої! коли мої! коли мої! і почали битися. та так б'ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір'я з них летить. бились, бились, поки потомились; сіли один проти одного, надулись і сидять, та вже й забулись, за що була бійка. коли згадали: а де ж наші зернята? зирк, аж зернят вже й нема! по дворі ходить курка за курчатами, квокче та промовляє: - дурні бились, а розумні поживились, дурні бились, а розумні поживились! - що ти кажеш? - питають горобці.- та то я дякую вам, що ви такі дурні! от поки ви здуру бились, то я з своїми курчатами поснідала вашими зернятками! що то, сказано, як хто нікому було вас бити та вчити! якби вас хто взяв у добру науку, то, може б, з вас птахи чужий горобчик розсердився за таку мову.- вчи своїх дурних курчат розуму, а з мене й мого розуму досить! - підскочив, тріпнув крильцем, цвірінькнув та й геть полетів. а наш горобчик зостався і замислився."а правда, - думав він, - краще бути розумним. от курка розумна, собі наїлася, а я мушу голодний сидіти".подумав, подумав та й почав просити курку: - навчіть мене розуму, пані матусю! ви ж такі розумні! - е, ні! - каже курка. - вибачай, серденько! маю я й без тебе клопоту доволі, - он своїх діточок чималенько, поки-то всіх до ума довести! шукай собі інших учителів! - та й пішла собі в курник.

w=50г\100г+50г=0,333

ответ - 33,333%

  или другое:

50 г соли в 100 г воды, а это значит 150 г раствора      х=33.3 % (по определениб масс. доли)