Що можна написати на урок основи здоров'я на тему"комп'ютарна залежність" 30

Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом. факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри. психологи виділяють такі стадії залежності: стадія легкого захоплення. коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів. стадія захоплення. фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди. стадія залежності. залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). ці гравці люблять грати за комп’ютерної мережі один з одним. ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі. чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку. виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор: психологічні симптоми: • відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером; • нездатність зупинити роботу за комп’ютером; • дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри; • ігнорування друзів та сім’ї; • відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером; • перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї; фізичні симптоми: • зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців; • сухі очі; • головні болі (схожі на мігрень); • болі у спині; • нерегулярне харчування — відсутність апетиту; • недотримання гігієни; • розлади сну. більшість гравців – дуже одинокі люди. навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень. головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки. не хочеш стати ігроманом, пам’ятай: не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті. не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. гравці погані співрозмовники. набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. згадай народну мудрість: «що занадто, то нездорово».

1) тула 2)челябинск 3)в воронеже. 4)братск.