Нашлили полеонтологи новые виды динозавров

Петербургские палеонтологи нашли и описали новый вид динозавра - kileskus aristotokus, жившего на территории россии.  килескуса раскопала наша экспедиция в красноярском крае в 2007 году, правда только часть верхней челюсти, зубы и позвонки. «это явно хищник, но небольшой, 3-3,5 метров в длину, по высоте 2-2,5 метра. жил в юрском периоде мезозойской эры, порядка 165 миллионов лет назад» - говорит павел скучас, доцент кафедры зоологии позвоночных биолого-почвенного факультета  спбгу, участник экспедиции.художник андрей атучин, специализирующийся по рисованию динозавров, тут же написал его возможный портрет – красавчик, ходящий на задних лапах и с гребнем на носу. выделить килескуса аристотокуса в новый вид позволили уникальная форма и наклон отростков верхнечелюстной кости, отличные от всех остальных динозавров.килескус также оказался частью эволюционной ветви, которая к появлению тираннозавра – одного из самых известных крупных хищных динозавров конца мелового периода (самый страшный и ужасный из «парка юрского периода»).уникальность аристотокуса и в том, что ученые впервые описали хищного динозавра с территории россии. находка наделала шума в мире палеонтологии, до сих пор бесценные кости доступны только ученым в хранилище зоологического института ран.возможно, килескус жил не только в сибири, но и в подмосковье, да что там – может, бродил где-то в районе невского проспекта! остатков в наших краях не находили, но только лишь потому, что не сохранились породы тех времен, вероятно, из-за ледника. «уверен, что и на нашей территории жили динозавры – здесь в мезозое была суша, возвышенность, их не могло не быть. маленькие кости находили в норвегии – совсем рядом» - замечает павел.

Статеве розмноження є типом розмноження, при якому організми утворюють нащадків, що мають комбінацію  генетичного матеріалу  від більш ніж одного (зазвичай двох) різних представників виду. кожен з двох організмів-батьків надає приблизно половину генетичної інформації нащадкові, продукуючи  гаплоїдні  гамети. більшість організмів формують два різні типи гамет. у  анізогамних  видів гамети різні, у такому випадку розрізняють дві статі  —  самця  (виробляє  сперму  або мікроспори) і  самку  (виробляє  яйцеклітини  або мегаспори). крайній випадок анізогамії, коли гамети дуже різні, називається  оогамією. у  ізогамних  видів гамети подібні або ідентичні за формою, хоча можуть мати різні окремі властивості і тому мати різні назви. наприклад, в  зеленої водорості  chlamydomonas reinhardtii  є так звані «плюс» і «мінус» гамети. кілька видів організмів, наприклад,  ворсинчасті, мають більш ніж два види гамет.більшість тварин (зокрема людина) і рослин зазвичай розмножуються статевим шляхом. статеві організми мають два набори генів для кожної ознаки (так звані  алелі). нащадки успадковують одну алель для кожної ознаки від кожного з батьків, таким чином, нащадки гарантовано мають комбінацію генів батьків. наявність двох екземплярів кожного гена часто дозволяє організму гарантувати наявність життєздатного організму, навіть якщо один з генів пошкоджений.проте, спаровування не обов'язково залучає двох особин, для багатьох організмів можливе і самозапліднення. для опису першого випадку використовується термін  алогамія  — запліднення яйця від одного індивідуума сперматозоїдом іншого. протилежний випадок,  аутогамія  або самозапліднення, зустрічається у  гермафродитних  організмах, де зливаються дві гамети одного й того ж організму. хоча у аутогамії і залучається статевий апарат, нащадок отримує гени лише від однієї батьківської особини, тобто є прикладом безстатевого розмноження.