1)основание дома-музея в.м.васнецова. 2)открытие дома-музея в.м.васнецова.

                1)основание дома-музея в.м.васнецова                                                                                                                                         памятные даты и ежегодные мероприятия:     дата основания -  15.08.1981    18 мая-  международный день музеев описание:     совместным усилиям в.а. и е.к.васнецовых в москве, культуры области, кировского художественного музея, зуевской администрации идея создания музея в рябове успешно осуществилась.    в 1978 году было принято решение открыть в селе рябово, в доме, где прошли детские годы братьев васнецовых, мемориальный дом-музей.    15 августа 1981 года на рябовской земле наступил этот долгожданный праздник.    рябово - сложившееся село, в таких уголках россии - истоки нашей культуры. с любовью воспетое братьями васнецовыми, рябово достойно того, чтобы стать национальной гордостью россии.        но в середине 70-х гг. рябово, как и большинство сел, пришло в запустение, надо было спасать васнецовский дом, а, в сущности, и рябово.    совместным усилиям вс.а. и е.к. васнецовых в москве, культуры области, кировского художественного музея, зуевской администрации идея создания музея в рябове успешно осуществилась.    в 1978 году было принято решение открыть в селе рябово, в доме, где прошли детские годы братьев васнецовых, мемориальный дом-музей.    15 августа 1981 года на рябовской земле наступил этот долгожданный праздник.    рябово - сложившееся село, в таких уголках россии - истоки нашей культуры.    с любовью воспетое братьями васнецовыми, рябово достойно того, чтобы стать национальной гордостью россии. здание(я):     на каменном , по городскому образцу, с мезонином и в пять окон по фасаду, на загляденье всем, кто проезжал или проходил мимо. внешний облик дома, обшитого тесом, украшали ставни на окнах и большое полуовальное окно с встроенной . двадцать с лишним лет прожила в рябове семья васнецовых. отчий дом в настоящее время является подлинным памятником тех времен. но к сожалению нет того большого полуовального окна с встроенной в мезонине, не украшают окна ставни, но сохранились с тех времен трепет и желание любого очутившегося здесь, заглянуть в доле и пройтись по самотканым половичкам. основатель:   всеволод аполлинарьевич васнецов 91901-1989) и его екатерина константиновна васнецова основные экскурсии:       обзорная экскурсия по мемориальному дому-музею в.м. и а.м. васнецовых в организации имеются коллективы:     театральные, фольклорные образовательные услуги:     театрально-фольклорный кружок местные достопримечательности:     в васнецовской усадьбе многое хранит память о минувших днях: васнецовская вековая липа (около 300 лет), могилы (похоронены иван тимофеевич кибардин - дедушка, михаил васильевич васнецов - отец, аполлинария ивановна васнецова - мать братьев васнецовых); место, где стояла каменная предтеченская церковь, в которой служил михаил васильевич васнецов, а рядом - деревянная предтеченская церковь, украшение села рябово.  профессионалу основные должностные лица: *     заведующий: лялина лариса владимировна     научный сотрудник: двинянинова наталья дмитриевна, тел. 62-9086     сотрудник музея: маринчук нина ильинична, тел. 3-7150 тел. дирекции:     (37) 1-18  адрес дирекции:     612408, кировская область, зуевский р-н, с. рябово, ул. рябовская, 1  даты открытия и основания:     основан: 15.08.1981 бюджетный статус:     муниципальный организационно-правовая форма:     некоммерческое учреждение тип организации:     культурно-массовая  классификация организации:       персональная или мемориальная   ,  художественная  площади организации:     экспозиционно-выставочная 130м2     фондохранилищ 20м2     парковая 3,42га количество сотрудников:     3, из них 1 научных  среднее кол. посетителей в год:     более 1000 чел.  вышестоящая организация:       отдел культуры и кино администрации зуевского района - r1264 единиц хранения:     5300, из них 5000 предметов основного фонда наиболее ценные (уникальные) коллекции:     коллекция северных деревянных прялок - 41 предмет      коллекция гончарных изделий - 64 предмета      коллекция крестьянской одежды бывшего великоустюжского уезда вологодской губернии конца xix - начала xx вв. - 150 предметов      коллекция культовых предметов и старопечатных книг богословского содержания - 50 предметов издания, выпущенные организацией:     рябовская летопись. буклет, посвященный 145-летию со дня рождения аполлинария михайловича васнецова. 2001.                                                                                                                                   2)открытие дома-музея в.м.васнецова                                                                           дому музей был открыт в 1953 году

18 січня 1919 в дзеркальному залі великого версальського палацу в урочистій обстановці було відкрито паризька мирна конферерщія. це був найбільший міжнародний форум з часів віденського конгресу 1814-1815 рр. у конференції взяли участь представники 27 країн-переможниць, які воювали або оголосили війну німеччині. найважливіше завдання паризької конференції полягала в створенні і правове оформлення нової системи міжнародних відносин. фактично мова йшла про переділ сфер впливу між великими державами, про рішення доль народів європи і світу, про заснування нового світового порядку. історична значимість цієї чадачі визначила виділення наступних основних питань: 1) мирне врегулювання німецької проблеми; 2) розробка і укладення мирних договорів з колишніми союзниками німеччини - австрією, угорщиною, болгарією і туреччиною; 3) територіально-державне перебудову в центральній, східній і південній європі; 4) визначення статусу колишніх колоній німеччини і володінь османської імперії; 5) створення першої в історії людства міжнародної організації із забезпечення миру і безпеки народів; 6) особливе місце займав «російське питання», без дозволу якого неможливо було серйозно говорити про всеєвропейської мирне врегулювання. провідну роль в прийнятті рішень грали п'ять великих держав - організаторів конференції: сша, ія, франція, італія і японія. це були країни, «що мали інтереси загального характеру». від їх планів і дій залежало, яким буде післявоєнний міжнародний порядок. всі інші учасники форуму називалися державами, «мали інтереси приватного характеру», і залучалися до обговорення питань, тільки їх стосувалися. у повній відповідності з такою розстановкою сил були сформовані керівні органи конференції. формально «верховні права» були закріплені за пленарними засіданнями конференції, на яких були присутні делегати усіх з трап-учасниць. фактично всі серйозні питання вирішувалися в «раді десяти», куди входили глави урядів і міністри закордонних справ п'яти держав. важливі функції з підготовки основних документів виконував «рада п'яти», що складалася з міністрів закордонних справ держав-переможниць. незабаром після відкриття конференції коло «вершителів доль народних» став все більше звужуватися. навесні 1919 був утворений «рада чотирьох», в якому засідали лідери провідних держав без японського представника через незацікавленість японії в обговоренні європейських проблем. на ділі всі важелі іння роботою конференції, так само як і вироблення всіх основних її рішень зосередилися в офіційно незареєстрованому «раді трьох», або в «великій трійці», яку склали вільсон, ллойд джордж і клемансо. незважаючи на пафосні декларації про скасування таємної дипломатії і «відкритих мирних переговорах», робота конференції носила нерівноправний і здебільшого закритий характер. голосними могли вважатися тільки пленарні засідання. але вони скликалися всього б раз і, головне, на них лише офіційно затверджувалися вже прийняті великими державами рішення. діяльність «ради десяти», «ради п'яти» і особливо «ради чотирьох», де і розроблялися ці рішення, проходила в обстановці суворої секретності. питання мирного врегулювання з переможеними державами обговорювалися без участі їх представників. так, делегація німеччини запрошувалася на паризьку конференцію за все три рази 7 травня - для ознайомлення з початковим варіантом мирного договору; 16 червня - для вручення уточненого варіанту, який мало чим відрізнявся від початкового; і 28 червня - для підписання остаточного варіанта, який зовсім не відрізнявся від уточненого. при цьому між другим і третім «викликами» на конференцію держави-переможниці пред'явили німеччини ультиматум з вимогою