Твір на тему: призначення та велич людини на землі,за повістю "старий і море".

герой повісті ернеста хемінгуея «старий і море» сантьяго — старий самотній , який протягом 84 днів виходив у море з однією думкою: спіймати рибину «на тисячу фунтів чистої ваги». 40 днів зі старим у море виходив його юний друг маноліно, який любив, поважав сантьяго, прислухався до слів старого, вчився не тільки вправно , а й думати про все, що оточує людину. батьки хлопчика забороняли йому зі старим, бо вважали, що сантьяго вже став справжнім невдахою, адже за останні дні він майже нічого не зловив, але вірив, що на 85-й день йому неодмінно пощастить. він був упевнений в собі, вірив у свій досвід, фізичну силу.письменник не подає розгорнутої портретної характеристики сантьяго. він каже, що в «все було геть старе, крім очей, — вони мали колір моря і блищали весело й непереможно». очі людини — це дзеркало її душі, отже, душа була молодою, веселою, завзятою. вона не схотіла миритися зі старістю, противилася немочі тіла.на 85-й день сантьяго вийшов у море один, без маноліно, і піймав-таки величезну рибину, про яку так довго мріяв. тепер непокоїла думка, як її приборкати і тим самим довести в першу чергу самому собі, що він ще чогось вартий, що він залишився справним . сантьяго розуміє, що в нього на гачку , якого буде важко подолати, але вірить у свою перемогу. довгі дні точилася боротьба між благородною, сильною, спритною морською істотою і розумною, впертою людиною. розум переміг: рибина геть виснажилася, і старий останнім зусиллям волі, майстерності убив свого . за все своє довге життя сантьяго не бачив такої величезної рибини. використав свій шанс, довів у першу чергу самому собі, що старе тіло ще повне снаги, життєвої енергії, що його зранені руки вправні, а голова ясна.двобій з рибиною було виграно, але на здобич вже чатували морські пірати — акули. вони здалеку почули запах свіжої крові й ринулися по сліду, як гончі пси. хижаки нахабно накинулися на здобич, відривали великі шматки ласого м'яса, зовсім незважаючи на старого . сантьяго знову прийшлося вступити в двобій. та акул було багато, місце однієї забитої займали інші ненажери, а був дуже далеко в морі. він розумів, що, поки дістанеться берега, акули залишать від його здобичі тільки хребет, але до останнього не припиняв боротьби.до краю виснажений, з розбитими руками, без здобичі старий пізно вночі причалив «до вузького клаптика ріні під стелями», сам виштовхнув човен з води, взяв щоглу на плечі й, тільки ступивши на тверду землю, зрозумів, як він стомився. а ранком біля човна зібралося багато . вони захоплено розглядали кістяк величезної риби, який було прив'язано до човна. це все, що залишили акули від здобичі старого.сантьяго прожив велике, сповнене тяжкої праці життя. він був вправним , але частіше його здобич діставалася чи то морським, чи то в людській подобі акулам, які були завжди поряд, і їхні «хижі, хряскотливі, всежерні щелепи», «вищир зубів» були готові ухопити все, що добував старий важкою, виснажливою працею.та попри все те. сантьяго був щасливою людиною, адже до глибокої старості він зберіг молодечу силу в руках, здатність захоплюватися природою, любов до моря, повагу до братів- і захоплення спритністю та благородством морських істот.

1 дитинство робин гуда

2 друзі

3 хлопчикове горе

4 гарна новина

5 помста

6 у старой вдови

7 розмова з внуками

8 змагання частина 1

9 змагання частина 2

10 вечір у лісі