Твір на тему розповідь про участь у великій вітчизняній війні односельців

Відтоді минуло понад шістдесят п’ять років. але недільний червневий день 1941 року і досі у всіх подробицях пам'ятають люди старшого покоління. про це пам'ятає історія. саме у цей день на нашу мирну країну напала фашистська німеччина. у страшній війні 1941-1945 років україна втратила кожного шостого жителя — 27 мільйонів життів. тільки на території україни в руїни і згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл. скільки горя, скільки страждань за цими цифрами! 1418 днів та ночей йшли воїни вогняними дорогами війни: на фронті — солдати, а в тилу — партизани. за батьківщину у боях вмирали однаково — дорослі і малі. кожен день — як рік, кожен рік — як століття. всі витримали і перемогли. перемогли тому, що вели війну вітчизняну і справедливу. перемогли тому, що відстояли свою батьківщину, право на щастя, на життя.  

        казка – мистецька перлина народної творчості

казка — багатюща народна спадщина, яку створили люди. виникли казки ще в первісному суспільстві і протягом тисячоліть передавались усно від покоління до покоління. записувати казки почали років двісті тому. вони засвідчують, як жив народ, до чого прагнув, яких висот людського духу досягав. позитивний герой казки — ідеал, на який мають рівнятися люди. він завжди чесний, справедливий, працьовитий, наділений розумом і богатирською силою. герой казки долає найтяжчі випробування, перемагає злих і жорстоких ворогів. сміливі і сильні, відважні і непереможні, добрі і великодушні, вони вчать співпереживати, виховують благородство і великодушність.

я знаю, що в світі немає ні баби-яги, ні кощія безсмертного, ні царівни-жаби. та ні образи краще зрозуміти навколишній світ, розрізняти такі поняття, як добро і зло, правда і кривда, нечесність і справедливість. розумію слова івана франка, який сказав: «тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідали казки, не забудете ніколи».