Твір найдорожчій скарб людини - її чесне имя надо

я часто чув вислови: "гiдно збережи своє iм'я". чув, та нiколи не звертав уваги на глибину їх змiсту. але ось одного разу почув сказане на адресу знайомого: "вiн дорожить сiмейним iменем", i менi вiдкрилася споконвiчна мудрiсть: найдорожче у людини - iм'я як синонiм честi.скiльки людина iснує як цивiлiзована особистiсть, стiльки, мабуть, iснує i поняття честi.   що ж таке честь? я її розумiю як усвiдомлену власну гiднiсть, що викликає повагу з боку iнших, бажання наслiдувати та йти за тобою. я думаю, що недарма поняття честi людини стоїть поруч з її iм'ям, бо власне iм'я - це те, що видiляє людину серед iнших. дитина народилася - i їй дається iм'я; вона дорослiшає, починає розумiти, що всi її вчинки називаються саме її iм'ям, тому вона повинна вiдповiдати за них особисто.  отже,   твоя власна честь, твоє чесне життя неодмiнно породжує повагу i честь до себе з боку iнших.недарма в народi вважається, що зберегти честь - це зберегти життя, бо, загубивши її, ти губиш своє iм'я.на мою думку  ми повиннi жити чесно, гiдно i красиво, пам'ятаючи своє iм'я, не заплямовуючи його нi брудними думками, анi поганими вчинками.   i тiльки тодi не буде нам соромно перед нащадками, що, впевнений, будуть набагато розумнiшими i кращими за нас.