Які країни вкладали гроші і в яку галузь в україні 19 ст

Упершій половині xix ст. майже всі українські землі увійшли до складу росії. за її межами залишалися тільки галичина, буковина і закарпаття, які входили до складу австрійської імперіїукраїна в складі росії офіційно називалася "малоросія", окремі її частини мали свої назви. зокрема за лівобережною україною утвердилась назва гетьманщина, а південна (степова) україна отримала назву "новороссия". господарство україни в досліджуваний період стало невід'ємною частиною економіки росії. перша половина xix ст. і для росії, і для україни характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичних відносин. ці процеси визначилися вже наприкінці xviii ст., і у першій половині xix ст. розвиваються більш інтенсивно. у середині xix ст. феодальну систему росії охопила глибока криза. в першій половині xix ст. сільське господарство залишалосяголовною галуззю економіки україни. розвиток сільськогосподарського виробництва відбувався в основному екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення оброблюваних земель, перш за все південних (степових) районів. проте і у феодальних володіннях, які продовжували існувати за рахунок жорстокої експлуатації селян, відбувалися певні зміни. поміщики були змушені пристосовуватися до потреб ринку: спеціалізувати власне господарство, удосконалювати технічні засоби виробництва. поміщицьке господарство все більше набувало товарного характеру

2 августа[1] (7 метагитниона по афинскому календарю)[2] 338 до н. э. при беотийском местечке Херонея, недалеко от Фив, произошло сражение между армией Филиппа II и соединёнными силами греческих государств, в основном Афин и Фив. Диодор назвал численность македонского войска в 30 тысяч пехоты и 2 тысячи конных, по его словам греков было меньше[3]. Однако Юстин считает наоборот, что греков было намного больше[4].

Считается, что силы противников были примерно равны на основании следующей оценки: Плутарх написал про Демосфена: «… он сплотил для борьбы с Македонией почти все государства, так что оказалось возможным набрать войско в пятнадцать тысяч пеших и две тысячи всадников, — помимо отрядов граждан, — и каждый город охотно вносил деньги для уплаты жалования наемникам.»[5] По Диодору за 60 лет до сражения при Херонее Афины могли собрать армию в 20 тысяч гоплитов и 500 конных[6].

К этому числу надо добавить силы Фив, которые снаряжали в те же времена армию до 7 тысяч гоплитов и 700 всадников[7]. Согласно папирусу, найденному в Оксиринхе в 1907 г.[8], беотийцы с Фивами в 1-й половине IV в. до н. э. могли выставить 11 тысяч гоплитов и 1100 всадников.

Объяснение:

не кратко но правельно