Потрібно розібрати слова за будовою, та добрати до кожного по 2-3 спільнокореневих. ↓ напам'ять, розв'язувати, заростають, дощ, розкололось, останнє, осіннім, надвечір'я сторожко, вийшовши, пашка.

на(преф) -пам'ять(кор) - пам"ятати, запам"ятовувати

роз(преф) -в'яз(кор) -ув(суф) -ати(суф) -зв"язувати, в"язати

за(преф)-рост(кор)-а(суф)-ють(зак) - рости, вирости, зростти

дощ(кор) - дощовий, дощовик, дощити

роз(преф)-кол(кор)-ол(суф)-ось(зак) - колоти, розколоти

остан(кор)-н(уф)-є(зак) - останній остання

осін(кор)-н(суф)-ім(зак) - осіння, осінь

над(преф)-вечір(кор)-'я(зак) - вечірній, вечір 

ви(преф)-йшов(кор) -ш(суф)-и(зак) - вийти, йти

Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені здається, що він і серед нас був би диваком. Але це на перший погляд, далі він би завоював авторитет, адже він стільки знає, розуміє та відчуває, як ніхто з нас. Ми більше знаємо про комп’ютерні ігри, аніж про те, що росте, літає і співає, цвірінькає довкола нас.

Ми б із Олесем товаришували по-справжньому. Я уявляю, що ми часто бували б у лісі, і він би стільки багато мені розповів такого, чого я сам не знаю. І ще ми б разом розшукували гнізда птахів на землі та робили непомітне маскування, щоб ніхто не посмів до них добратися. А ще ми писали б плакати, щоб люди, які йдуть на відпочинок до лісу, читали їх: “Ліс живий, як і ми, не ображайте його!” або: “Ліс також наша домівка, а в рідному домі має бути чисто!” Я вважаю, що нас би зрозуміли.