Чим мені подобається михайлик з твору гуси лебеді летять

Мені вона , бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. у повісті розповідається про дитинство самого письменника. хто ж він, цей михайлик? це простий, сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем'яна та улюбленої бабусі, михайлик сприймає світ, як казку. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші. він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому небі. михайлик — романтична натура.а який радий михайлик приходові літа! це ж найкраща пора в житті дитини. він уявляє літо як щось живе, як істоту: "літо-літечко тихо з полів зайшло в село, постояло біля кожного тину, городу, та й взялося до свого ділечка, щоб усе росло, родило". великий вплив на михайлика мала мати, яку він дуже любив, до мови якої весь час прислухався. мати ріднилася з природою: вона дослухалася до неба, до землі, до схлипування роси. увага до всього доброго, красивого перейшла михайликові від матері. тому він теж, як свята, очікував того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито.михайлик підріс. він дедалі більше прилучається до роботи в господарстві, у всьому є батькам. і скільки в нього гордості! хоч як не хочеться йому поспати рано-вранці, але встає, коли його будить мати пасти коняку обмінну. йому приємно, що вчителька його хвалить.у михайлика добре та відкрите серце. він любить і криву качку з перебитим крилом, і собаку рябка, і стару коняку обмінну. всіх він вважає за своїх друзів. а коли дізнається, що тато хоче продати обмінну, то йому на душі стає так важко. михайликові шкода розлучатися з конякою. він звик до неї, полюбив, тому й не спав цілу ніч. а вранці підхопився, щоб востаннє напоїти її. він так зворушливо прощається з конячкою! тому можна виправдати михайлика за те, що він просив за неї так багато і навмисно давав обмінній таку негативну характеристику, коли продавав її. та як не боляче було михайликові розлучатися з обмінною, але довелось. мене вразила глибина душі хлопчика. я навіть подумала, що хотіла б мати такого друга. він чесний і правдивий хлопчик.михайлик тягнеться до книжки. він перечитав усі книжки, які були в хаті-читальні. а коли дядько себастіян записав його до найбільшої бібліотеки в майдані-трептівському, то михайлик аж засяяв з радощів. це було найщасливішою подією в його житті.михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться писати п'єси. спочатку михайлик багато їх перечитав, а потім і сам захотів написати.михайлик — справжній товариш. найкращим другом для нього є люба. між любою та михайликом такі світлі, чисті дитячі відносини. їхня дружба щира. михайлик уміє дорожити цією дружбою. він ніколи не образить люби, не дасть її скривдити, захистить від нападника.він правдивий хлопчик, глибоко шанує батьків, поважає старших. михайлик вдячний батькам, що вони навчили його всього хорошого. завдяки батькам він не цурається ніякої роботи: вміє рубати дрова, боронувати, за плугом ходити, молотити на жорнах, працювати на городі.першим учителем у михайлика був дядько себастіян. йому , що дядько розмовляє з ним, як з дорослим, дає йому читати свої книжки, іноді довіряє михайликові свої "дорослі" таємниці. з повісті перед нами постає майбутній письменник, який потім своїми творами прищеплюватиме нам любов до нев'янучої краси чародійного слова, любов до людини-трудівника, до людини-творця.

у нас сегодня в классе есть именниник.мы все так готовились к его день рождение что,даже забыли что надо делать уроки ! мы покупали и торт и подарки весь класс наверно мечтал а таком день рожденье впечатлительно это было для всех.я тоже попала в это число мечтавших так как я сама организовала план день рождения ! мы все вместе придумывали какой был самый лучший((если что можно выбрать отсуда 2 строчки))