Ітє написать твір роздум на тему чому пролог івана франка вважається духовним заповітом украінського народу надо

Подорожуючи 1904 року по італії, франко був вражений скульптурою мойсея мікеланджело буонарроті в римі, а також картинами санті рафаеля, леонардо да вінчі, сандро ботічеллі, гарменса ван рейна рембрандта, які стали мистецьким імпульсом до створення поеми. ідейним поштовхом до її написання були революційні події 1905 року в росії, з якими франко пов'язував =сподівання на звільнення україни з-під імперії. філософська поема «мойсей» (1905)—видатне явище української літератури доби модернізму. автор у посвяті назвав поему «великим даром» українському народові. літературознавець юрій шевельов назвав її «другим «заповітом» української літератури, в якому митець крізь призму суспільно-політичної алегорії порушив головну проблему часу: визволення нашого народу з неволі, здобуття незалежності. з цією метою франко використав відому біблійну легенду про мойсея, який вивів єврейський народ з єгипетського рабства. сорок років блукав мойсей у пустелі, шукаючи обітовану землю, а привівши свій народ до неї,загинув, вигнаний євреями. поет написав оригінальний твір, розкривши свій задум: «основною темою поеми я зробив смерть мойсея як пророка, не признаного своїм народом. ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і оспівана на біблійнім оповіданні». біблійну історію про мойсея франко проектує на українську історію і змагання народу за свободу і державність. за словами дмитра павличка, «геніальність франка виявляється насамперед у тому, що він змальовує дорогу древніх євреїв до ханаану як до їхньої омріяної, богом обіцяної національної держави і свободи. це ж очевидна аналогія з українською нацією та її шляхом —шляхом не сорока років, а цілих століть, —до своєї свободи і державності».

Климко вирушив в далеку подорож по сіль аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду