Сочинение на тему моя любимая игрущка

Уменя много игрушек: куклы, заяц, тигренок, крокодильчик, слоненок,              заводные машинки. но больше всего я люблю медвежонка. его подарил мне на день рождения дядя толя, когда мне было пять лет. я и назвала его толей, полюбив с первого взгляда. у медвежонка темно-коричневая плюшевая шерстка, а симпатичная мордочка всегда выражает удивление. толя смотрит на мир круглыми глазами-бусинками, в которых там много любви и добродушия. красный язычок чуть-чуть высунут изо рта, как будто просит меда или другого лакомства.              когда я была маленькой, то любила прятать нос в теплую шубку медвежонка. да и сейчас, хотя мне уже одиннадцать лет, я часто беру толю на руки, прижимаюсь к нему щекой, иногда так и засыпаю, вместе с ним. и еще я люблю делать уроки, когда рядом сидит толя, он словно мне лучше думать. а если мой брат небрежно бросит мишку, толя рявкает, выражая свое недовольство. но это бы- 1 вает редко, потому что не только я, но и все у нас в доме любят пушистого маленького друга. 

Коли письменник створює оповідання, вірш або п'єсу, в його уяві постають образи різних подій, людей, явищ. щоб точно, виразно, яскраво відтворити ці уявлювані образи, письменник, по-перше, добирає слова потрібного змістового відтінку та емоційної забарвленості; по-друге, використовує різні художні засоби. наприклад: «широкою рікою плили по русі пожежі, руїни та смерть. страшенна монгольська орда з далекої степової азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. найперші міста: київ, канів, переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів») (« інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати») для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в собі орда, автор використовує порівняння, епітет, гіперболічну метафору, уособлення. розгубленість героїв, їх безпорадність, смертельний переляк, а разом з тим і силу волі, нескореність, прагнення перемогти   риторичні окличні речення та вигуки.  про копітку роботу автора над мовою свідчать рукописи творів. нерідко одні слова письменник по два-три рази заміняє на інші, поки знайде ті, які найточніше думку, найяскравіше зображують предмет чи явище, найповніше виражають ставлення автора до нього, йому оцінку.