Образ михайлика у творі "гуси-лебеді летять"

М. стельмах є справжнім майстром великої прози. у його різ­номанітній творчості помітне місце займають автобіографічні пові­сті, такі як «гуси-лебеді летять» і «щедрий вечір». прототипом михайлика, головного героя цих творів, є сам письменник у дитин­стві.михайлик — ще маленький хлопчик, отже, сприймає життя безпосередньо і щиро. усе навколо для нього — справжнє диво, казка, як кожна дитина, він вміє насолоджуватися життям: нехай він і не має санчат, та ночовки можуть їх замінити, бо яка ж це радість взимку кататися на льодовій гірці; жменька доспілих чере­шень, норка борсука, випрошена в когось книжка дарують йому справжнє щастя. проблеми, що турбують михайлика, можуть зда­тися дрібними, та для нього вони надзвичайно важливі: де дістати книжку, як би так пройти до хати з вулиці босим, щоб не побачила мати, як пробратися до театру.хоч михайлик ще тільки формується як особистість, та про нього вже можна сказати, що це добра, щира людина, яка вміє відрі­знити добрих людей від злих, щирих від лицемірів, яка поважає дорослих і їхню працю, що більш за все на світі хоче навчатися і стати вчителем. і оточуючі теж люблять михайлика: із задоволен­ням проводить з ним вечори дядько себастіян, намагається допо­могти йому мар’яна, дівчина люба ставиться до нього як до щиро­го друга.михайлик тільки починає свій шлях, та дорослі вже бачать, що з нього має вирости неабиякий хлопчик. дід сказав про нього: «бу­деш іти межи люди і вибивати і» йому пророкують майбут­нє вчителя, хоч це малому хлопчикові здається неможливим, та крім того, що він розумний і кмітливий, михайлик ще надзвичайно ціле­спрямований: що тільки він не вигадує, щоб дістати нову книжку. пророцтво діда виправдалося: з маленького сільського хлоп­чика виріс великий письменник, що не тільки добре пам’ятає свої  корені, а й  добре усвідомлює: за тем, ким він став, він має дякувати  односельцям  і родині, серед яких хлопець формувався як особис­тість.

Хлопчик 8-9 років з горбом та з доброю душою та серцем